Спражні гриби — це група грибів, більшість з яких утворює міцелій, клітинна оболонка містить хітин, запасають глікоген, мають один задній джгутик або втратили його і мітохондрії з пластичними кристами.
У справжніх грибів двогеномні клітини, в яких представлено ядерний та мітохондріальний геному, а розміри самого геному значно менші, ніж у тварин. Ядер у грибниці багато, що забезпечує захист від мутацій та значне посилення активності окремих генів. До складу клітинних оболонок багатьох грибів входять меланіни, які захищають від ферментативного розщеплення, ультрафіолетового випромінювання та висихання. Диференційовані тканини та вегетативні органи в тілі грибів чітко не виражено.
За будовою справжні гриби поділяють на нижчі (з несептованою грибницею) і вищі (з грибницею, поділеною на септи), а за розмірами — на макро- та мікроміцети.
Основними екологічними групами, які мають для людини найбільше значення, є шапинкові гриби, гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжджеві гриби.
Шапинкові гриби — це гриби, ознаками яких є наявність плодових тіл з ніжкою та шапкою, сапротрофний та мутуалістичний способи живлення і здатність утворювати мікоризу.
За особливостями будови поверхні, які пов'язані із спороносним шаром на нижній частині шапки, шапинкові гриби поділяють на:
- трубчасті гриби (білий гриб, маслюк, підберезник);
- пластинчасті гриби (сироїжки, лисички, рижики, опеньки).
За використанням в їжу гриби поділяють на:
- безумовно їстівні (білий, підосичники, підберезники, маслюки);
- умовно їстівні (сироїжки);
- отруйні (бліда поганка, червоний мухомор, несправжні опеньки).
Гриби-паразити — це група грибів, які живляться за рахунок поживних речовин живих організмів, мають різноманітні способи зараження та утворюють величезну кількість спор.
Грибами-паразитами є трутовики, сажкові, іржасті, ріжкові, борошнисторосяні гриби.
Трутовик — гриб паразит
Цвілеві гриби — це група грибів, загальними ознаками яких є утворення нальоту на субстратах, сапротрофний спосіб живлення та виділення захисних речовин-антибіотиків.
До нах належать нижчі одноклітинні (наприклад, мукор), і вищі багатоклітинні (наприклад, пеніцил, аспергіл) гриби. Цвілеві гриби поширені по всій земній кулі. Їх природним місцеіснуванням є верхні шати ґрунту.
Мукор — цвілевий гриб
Дріжджеві гриби — це одноклітинні гриби, ознаками яких є здатність до анаеробного дихання, брунькування, сапротрофний і паразитичний способи живлення.
Представниками групи є пекарські та винні дріжджі, кандида білява (збудник молочниці), пневмоцистис (збудник пневмонії) тощо.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 54-55.