У сучасній філогенетичній системі еукаріотичних організмів до групи Рослини належать: Глаукофітові водорості, Червоні водорості та Зелені рослини.
До Зелених рослин належать Хлорофіти із зеленими водоростями та Стрептофіти, до яких належать харові водорості та вищі рослини.
Рослини — це еукаріотичні фотосинтезуючі одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми, в яких клітини тригеномні — з ядерним, мітохондріальним та хлоропластним геномами.
Рослини характеризуються значною змінністю розмірів геному, кількості й морфології хромосом. Кількість хромосом знінюється в межах від \(4\) до \(1000\) і більше, але більшість видів містить в ядрі від \(12\) до \(60\) хромосом.
Живлення у рослин — автотрофне. Вони використовують енергію світла для синтезу органічних речовин із неорганічних. Джерелом Карбону при цьому є вуглекислий газ, а джерелом Гідрогену — вода.
Хлоропласти рослин мають прокаріотичне походження, тому в сучасній системі організмів їх відносять до групи Архепластиди. Ці органели виникли завдяки первинному ендосимбіозу ціанобактерій з еукаріотичними клітинами. Первинний симбіоз — це поглинання еукаріотичною клітиною шляхом фагоцитозу вільноживучих ціанобактерій, які після горизонтального перенесення генів від симбіонта в ядро клітини-хазяїна еволюціонували у двомембранні первинні пластиди. Такі хлоропласти крім рослин є ще у червоних і глаукофітових водоростей.
Хлоропласти рослин містять зелені фотосинтезуючі пігменти хлорофіли \(a\), \(b\) і \(d\):
- хлорофіли \(a\) — глаукофітові водорості;
- хлорофіли \(a\) і \(b\) — зелені рослини;
- хлорофіли \(a\) і \(d\) — червоні водорості.
Окрім хлорофілів у червоних водоростей є червоні фікобіліни, а у глаукофітових — сині фікобіліни. Сумісна діяльність цих пігментів збільшує спектр поглинання і ефективність отримання енергії для фотосинтезу в різних умовах.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 58-59.