Нікотин — органічна нітрогеновмісна речовина, що належить до алкалоїдів.
Завдяки своїм властивостям нікотин добре всмоктується слизовою оболонкою ротової порожнини, дихальних шляхів, шлунково-кишкового каналу та шкірними покривами. Далі надходить у кровоносне русло й швидко переноситься кров’ю. Вже через \(10\) – \(20\) секунд після вдихання тютюнового диму нікотин досягає центральної нервової системи (ЦНС). На відміну від багатьох інших токсинів цей алкалоїд проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр на межі між кров’ю судин і нервовою тканиною ЦНС.
Дія нікотину на організм є дозозалежною. Малі дози нікотину мають психостимулювальну дію на кору головного мозку, сприяють секреції адреналіну, підвищують рівень глюкози в крові. Це пояснюється активацією ацетилхолінових рецепторів, що забезпечують передачу нервових імпульсів через синапси. Великі дози нікотину діють подібно до відомої отрути кураре, що паралізує м’язову систему. За високої концентрації молекули нікотину блокують ацетилхолінові рецептори, що є причиною його токсичності.
Систематичне вивчення дії нікотину на живий організм дало підставу вченим припустити двофазність реакцій організму на його вживання. Спочатку виявляються підвищена подразливість і збудливість систем і органів, а потім цей стан змінюється пригніченням.
Більша частина нікотину (близько \(90\)%), що потрапив в організм, зазнає біотрансформації у печінці, менша — метаболізується в нирках й легенях. Період розкладу нікотину в організмі людини становить близько \(2\) годин.
Нікотин — речовина, для дії якої характерні дозозалежність, двофазність реакцій.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 85.