Інфекційні захворювання — це захворювання, що його спричиняє й підтримує наявний в організмі хвороботворний чужорідний збудник.
Цей інфекційний агент вступає у складну конкурентну взаємодію з макроорганізмом, що призводить до інфекційного процесу, а згодом до захворювання. Наука, що вивчає джерела зараження, механізм і шляхи передачі інфекції, а також способи профілактики інфекційних захворювань, називається епідеміологією. Наявність збудника, циклічність перебігу, формування специфічного імунітету в макроорганізмів у відповідь на проникнення — ось ті окремі ознаки, що вирізняють інфекційні захворювання.
 
Ознаки інфекційних захворювань.
1. Наявність патогенного мікроскопічного збудника.
2. Схильність до широкого епідемічного поширення.
3. Циклічність перебігу (послідовна зміна періодів).
4. Ймовірність розвитку затяжних і хронічних форм.
5. Формування імунітету в макроорганізмів.
6. Властивість передаватися від хворого до здорового.

На сьогоднішній день науці відомо понад \(1300\) інфекційних захворювань та їх кількість, на превеликий жаль, збільшується. Серед них є особливо небезпечні інфекції. Це група захворювань людини, що можуть раптово виникнути, швидко поширитись у вигляді епідемій або пандемій і масово охопити населення, а також характеризуються тяжким перебігом і високою смертністю. 
 
До особливо небезпечних інфекцій належать:
1) чума, холера, натуральна віспа, жовта гарячка, гарячка Денге, хвороби, які спричиняють віруси Ебола, Зіка, Марбурга (це так звані конвенційні хвороби, що підлягають дії Міжнародних санітарних правил);
2) висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду);
3) СНІД, сибірська виразка, сап, туляремія, орнітоз, ботулізм та ін. (хвороби, що підлягають регіональному або національному нагляду).

За природою збудників розрізняють
  • вірусні захворювання (кір, грип, СНІД, вірусні гепатити А, В, С, D, Е);
  • пріонні захворювання (фатальне сімейне безсоння, губчаста енцефалопатія);
  • бактеріальні захворювання (холера, чума, дизентерія, стафілококова і стрептококова інфекції, сальмонельоз);
  • грибкові захворювання (епідермофітія, аспергільоз, кандидоз, мукоромікоз).
Головна відмінність інфекційних захворювань полягає в тому, що безпосередньою причиною їх виникнення є потрапляння патогенних збудників до макроорганізму, який при цьому стає джерелом зараження і поширення інфекції.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 111 - 112.