За механізмом передачі усі інфекційні захворювання об’єднують у групи:
1) кишкові інфекції з фекально-оральним механізмом передачі (холера, бактеріальна дизентерія, сальмонельози, ботулізм);
1) кишкові інфекції з фекально-оральним механізмом передачі (холера, бактеріальна дизентерія, сальмонельози, ботулізм);
2) інфекції дихальних шляхів з повітряним механізмом передачі (грип, дифтерія, скарлатина, кашлюк, пневмонії, туберкульоз);
3) кров’яні інфекції з трансмісивним механізмом передачі (чума, туляремія, висипний тиф);
4) кров’яні інфекції з нетрансмісивним механізмом передачі (зараження ВІЛом, гепатитом В під час ін’єктування, переливання крові, плазми);
5) інфекції зовнішніх покривів з контактним механізмом передачі (вірусна хвороба Ебола, герпес).
Передача збудників від хворого організму може відбуватися різними шляха ми під дією різних чинників. Це повітря, вода, харчові продукти, ґрунт, предмети вжитку, живі переносники.
Шляхи передачі інфекції — це чинники, що забезпечують перенесення інфекційного агента від хворого організму або від організма-носія до здорового.
Таким чином, за джерелом інфекції розрізняють антропонози (резервуаром збудників є людина), зоонози (резервуаром збудників є тварини) і сапронози (резервуаром збудників є ґрунт або вода).
Хвороботворні агенти мають здатність проникати в організм людини різними шляхами та вибірково уражати певні тканини й органи.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень ): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 112 - 113.