Всередині екосистеми обмін речовин та енергії здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів і редуцентів, пов'язаних між собою найрізноманітнішими зв'язками, визначальними серед яких є трофічні. Наприклад, у лісі гусінь споживає листя, їх поїдають синиці, на яких полює яструб. Така послідовність називається ланцюгом живлення, а кожна його ланка — трофічним рівнем.
Ланцюг живлення (харчовий ланцюг) — це послідовний ряд живих організмів, пов'язаних харчовими зв'язками, який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі.
Першою ланкою більшості ланцюгів живлення є продуценти, якими є автотрофні організми. Наступні ланки трофічних ланцюгів посідають гетеротрофні консументи: рослиноїдні, м'ясоїдні та всеїдні тварини. Рештки організмів ще містять органічні речовини й енергію, тому можуть бути використані редуцентами. Це сапротрофні бактерії, гриби та тварини.
За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні та детритні.
Пасовищні (або ланцюги виїдання) — це ланцюги, які починаються із зелених рослин і завершуються редуцентами.
Наприклад: трава — зелений коник — ящірка — яструб.
Детритні (або ланцюги розщеплення) — це ланцюги, які починаються з мертвої органічної речовини (решток) і продовжуються безпосередньо редуцентами.
Наприклад: опале листя — дощовий черв'як — кріт — лисиця.
У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а формують трофічну мережу.
Функціонування екосистем забезпечується трофічними зв'язками, що поєднують продуцентів, консументів та редуцентів у ланцюги й мережі живлення.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.153-154.