Руйнування озонового шару вуглеводнями (наприклад, хлорофторовуглеводнями CFCl3, CF2Cl2, що використовуються у холодильній промисловості та у виробництві аерозолів) призводить до утворення озонових дір.
Озонові діри — локальні ділянки озоносфери, де концентрація стратосферного озону істотно (на \(40\) - \(50\) % менша за звичайну.
Поява озонових дір становить реальну екологічну небезпеку для відповідного регіону через послаблення захисту всього живого від згубної дії «жорсткого» ультрафіолетового випромінювання.
 
Підвищення концентрації CO2 і CH4 внаслідок спалювання органічного палива зумовлює парниковий ефект.
Парниковий ефект (тепличний ефект) — нагрівання нижніх шарів атмосфери і поверхні Землі внаслідок поглинання водяною парою, вуглекислим газом відбитого від поверхні планети теплового випромінювання.
За останні \(200\) років вміст CO2 в атмосфері зріс майже на \(25\) %, а температура підвищилася на \(0,5\) °С.
 
Викиди вихлопних газів — основна причина перевищення ГДК токсичних і канцерогенних речовин в атмосфері великих міст й утворення смогів.
Смог — видиме сильне забруднення повітря, що характеризується поєднанням часточок пилу, краплин туману, газуватих забруднювачів і диму. Джерелами смогу є й продукти згоряння вугілля, мазуту, дизельного палива (тетраетилсвинець, оксиди Сульфуру).
Утворення кислотних опадів внаслідок забруднення атмосфери сульфур(\(IV\)) оксидом, оксидами Нітрогену, хлороводнем.
Кислотні опади — атмосферні опади, кислотність яких перевищує нормальне значення (рН  \(5,5\)).
Оксиди, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні краплинки сульфатної та нітратної кислот, що випадають на поверхню Землі. Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів забирає багато необхідних біоелементів (Кальцію, Магнію, Калію, Натрію). Їхнє місце займають токсичні метали, що чинять негативну дію на видовий склад редуцентів.
 
Близько \(20\) % забруднювачів атмосфери є мутагенами і становлять загрозу здоров'ю не тільки нинішнього, а й наступних поколінь.
 
Забруднення повітря:
  • знижує адаптаційні можливості організму і, як наслідок, стійкість до негативних чинників;
  • підвищує рівень захворюваності, насамперед органів дихальної системи;
  • негативно впливає на рівень смертності.
У населення, яке проживає в місцях з інтенсивним забрудненням атмосферного повітря підвищується кількість імунодефіцитів. Зростають кількість захворювань на хронічних бронхіт і поширеність бронхіальної астми, підвищується рівень онкологічних захворювань дихальної системи.
Головними глобальними екологічними наслідками забруднення атмосфери є парниковий ефект, озонові діри, кислотні опади, смог.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.185-186.