Охорона атмосферного повітря — система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням і зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних, фізичних і біологічних забруднювачів.
Сталий розвиток країн передбачає регулювання усіх сфер діяльності таким чином, аби економічний розвиток сприяв соціальному благополуччю населення, не завдаючи при цьому шкоди довкіллю.
До основних заходів охорони атмосферного повітря належать:
- економічні заходи — застосування підприємствами екологічних фільтрів, абсорберів для очищення повітря, раціоналізація процесів спалювання, створення безвідходних технологій виробництва;
- організаційні заходи — створення санітарно-захисних зон для підприємств — джерел забруднення, озеленення і зонування населених місць, перехід на експлуатацію екологічного транспорту, впровадження «зелених» альтернатив;
- соціальні заходи — контроль технічного стану транспортних засобів, складу палива; утилізація сміття;
- законодавчі правові заходи — розробка нормативів, стандартів, прийняття законів.
Спостереження за концентрацією пилу, нітроген(\(IV\)) оксиду, сульфур(\(IV\)) оксиду, карбон(\(IV\)) оксиду (вуглекислого газу), плюмбум(\(IV\)) оксиду, бензопірену, формальдегіду та радіоактивних речовин є обов'язковими. Інші речовини можуть бути включені до програми спостережень за рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до специфіки екологічної ситуації.
У нашій країні правові та організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (\(1992\)).
Для охорони атмосфери необхідні різноманітні та скоординовані заходи на різних рівнях організації суспільства.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.186.