Загальними наслідками антропічного впливу на ґрунти стали зменшення площ земель, придатних для землеробства, та деградація ґрунтів.
Зменшення площ земель, придатних для землеробства відбувається внаслідок урбанізації, відведення земель під будівництво, транспортні мережі, водосховища, сміттєзвалища. Земля втрачається під час добування корисних копалин у відходах гірничодобувної промисловості.
Деградація ґрунтів — це поступове погіршення властивостей, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу і зниженням родючості.
Чинниками деградації ґрунтів є:
- неправильне землекористування;
- знищення екосистем;
- забруднення відходами;
- зміни кліматичних чинників.
Деградацію ґрунтів спричиняють втрата гумусу (органічна складова ґрунтів), ерозія, забруднення, вторинне засолення, заболочування, спустелювання. Так, у світі майже \(33\) % ґрунтів втратили родючість, а в Україні кількість забруднених і малопродуктив них ґрунтів сягає \(15\) млн гектарів, при цьому за останні \(130\) років склад гумусу в чорноземах зменшився на \(30\) %.
Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:
- ерозія ґрунтів — руйнування і знесення верхніх, найбільш родючих горизонтів ґрунту під дією вітру (вітрова ерозія), потоків води (водна), перевипасання (пасовищна), зрошення (іригаційна), оранки (агротехнічна);
- спустелювання земель — деградація земель у посушливих ділянках земної поверхні, що відбувається під дією природних (зміни клімату, водний дефіцит) або антропічних (надмірне випасання, вирубування лісів, будівництво доріг тощо) чинників;
- виснаження ґрунту — збіднення ґрунтів на вміст гумусу (дегуміфікація), Кальцію (декальцинація) та інших елементів, необхідних для живлення рослин;
- підтоплення та заболочування — збільшення вмісту води в ґрунті внаслідок зміни гідрологічного режиму території внаслідок антропогенного впливу;
- забруднення важкими металами — це потрапляння й накопичення в ґрунті металів у концентраціях, що є вищими від фонових. Це спричиняє зниження рН, зменшення кількості корисних бактерій (наприклад, бульбочкових бактерій або актиноміцетів), збільшення кількості хвороботворних грибів, зменшення кількості корисних ґрунтових комах, червів тощо. Ґрунт є початковою ланкою ланцюгів живлення, що призводить до накопичення сполук важких металів у харчових продуктах. Саме тому вісім металів (ртуть, кадмій, свинець, миш’як, мідь, стронцій, цинк, залізо) включено комісією ВООЗ до переліку компонентів, вміст яких обов’язково має контролюватися у харчових продуктах.
- радіоактивне забруднення — це потрапляння й накопичення в ґрунті радіонуклідів (Цезій-137, Стронцій-90, Калій-40) у концентраціях, що є вищими від фонових, що позначаються на родючості ґрунтів і здоров'ї людини;
- засолення — процес накопичення в ґрунтах легкорозчинних солей (хлоридів, сульфатів і карбонатів). Це явище може бути наслідком підвищеного вмісту їх у корінній породі й подальшим винесенням у ґрунт або тривалого накопичення в умовах високого випаровування вологи з розташованих близько від поверхні ґрунтових вод.
Катастрофічний стан ґрунтів вимагає невідкладних, науково обґрунтованих заходів щодо їх охорони.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с.193-194.