Стебло служить опорою для інших органів рослини, забезпечує пересування води з мінеральними та органічними речовинами, а також у ньому можуть запасатися поживні речовини. Зовнішня і внутрішня будова стебла обумовлена тими функціями, які воно виконує у житті рослини.
Провідні тканини здійснюють переміщення води з розчиненими у ній поживними речовинами по стеблу рослини.
Твірні тканини забезпечують утворення інших тканин та ріст стебла у товщину і висоту.
Покривні тканини здійснюють зв'язок стебла із зовнішнім середовищем та захищають від несприятливих умов довкілля.
У стеблі можна виділити чотири шари: кору, камбій, деревину та серцевину.
Шари у зрізі дерева
Молоді (однорічні) стебла зовні покриті шкірочкою, яка потім замінюється корком, що складається з мертвих клітин, заповнених повітрям.
Шкірка і корок — покривні тканини. Вони захищають розташовані глибше клітини стебла від зайвого випаровування, різних пошкоджень, від проникнення всередину атмосферного пилу з мікроорганізмами, що викликають захворювання рослин.
Шкірка і корок — покривні тканини. Вони захищають розташовані глибше клітини стебла від зайвого випаровування, різних пошкоджень, від проникнення всередину атмосферного пилу з мікроорганізмами, що викликають захворювання рослин.
У шкірці стебла, як і в шкірці листків, є продихи, через які відбувається газообмін.
У корковому шарі більшості дерев є спеціальні отвори, крізь які проходить повітря, — сочевички. Вони мають вигляд маленьких горбіків з отворами, добре помітні зовні (особливо у бузини, дуба та черемхи). Сочевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками.
Будова стовбура дерева
Під шкіркою і корком знаходяться клітини кори, утворені різними тканинами. Зовнішня частина кори представлена шарами клітин покривної та механічної тканин із потовщеними оболонками і тонкостінних клітин основної тканини, які можуть містити хлорофіл. Внутрішній шар кори, у складі якої багато клітин провідної тканини, називають лубом. По лубу здійснюється низхідний рух органічних речовин. До складу лубу входять ситовидні трубки, товстостінні луб'яні волокна і групи клітин основної тканини. Ситовидні трубки — це вертикальний ряд видовжених живих клітин, у яких поперечні стінки пронизані отворами (як у сита), ядра у цих клітинах зруйнувалися, а цитоплазма прилягає до оболонки. Це провідна тканина лубу, по якій переміщуються розчини органічних речовин.
Луб'яні волокна — видовжені мертві клітини зі здерев'янілими стінками, представляють механічну тканину стебла. У стеблах льону, липи та деяких інших рослин луб'яні волокна розвинені особливо добре і є дуже міцними. З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон липи — мочало і рогожу.
Щільний, найширший шар, що лежить глибше, — це деревина — основна частина стебла. Деревина утворена клітинами різної форми і величини: судинами провідної тканини, деревинними волокнами механічної тканини і клітинами основної тканини.
Між корою та деревиною міститься камбій. Він складається з вузьких довгих клітин твірної тканини з тонкими оболонками. Завдяки їх поділу відбувається ріст стебла у товщину і утворення на ньому річних кілець.
Внутрішній шар стебла представлен — серцевиною. Серцевина складається з великих клітин основної тканини з тонкими оболонками, в яких відкладаються запаси поживних речовин. Від серцевини в радіальному напрямку через деревину і луб проходять серцевинні промені. Вони також складаються з клітин основної тканини і виконують запасаючу і провідну функції.
У деяких рослин (бузина) у серцевині багато міжклітинників, вона пухка і добре помітна. У інших рослин (дуб) серцевина навпаки дуже щільна, і відрізнити її від деревини