2. Екологічні групи Птахів

Життя птахів лісу пов'язане з простором, обмеженим деревами та чагарниками, добуванням їжі в кронах, тріщинах кори і під корою дерев, у лісовій підстилці, використанням ягід, бруньок і молодих пагонів. У таких умовах виживали ті птахи, у яких розвивалися і вдосконалювалися пристосування до зльоту і точної посадки на гілки, лавірування між деревами (укорочені широкі крила, досить довгий хвіст), різні особливості у будові дзьоба і ніг.
 
У лісах живуть тетерева і глухарі — із ряду Куроподібних, припутень — з ряду Голубоподібних, великий і малий строкаті дятли із ряду Дятлоподібних, звичайна зозуля — із ряду Зозулеподібних.
 

Стрижі, ластівки (сільська, міська, або берегова) велику частину активного життя проводять у повітрі. Стрімкому і легкому польоту цих птахів сприяють довгі, вузькі крила, сильно розвинені грудні м'язи, виїмчастий хвіст — кермо при польоті. У них короткий і широкий дзьоб. На льоту вони ловлять комах ротом, який широко розкривається (по краях рота розташовуються щетинки, що збільшують його). Ноги у ластівок і стрижів короткі і при польоті щільно притискаються до тіла.
 

Птахи степів і пустель живуть на відкритих просторах, зазвичай мають добре розвинені ноги і довгу шию (наприклад, страуси). Такі особливості будови дозволяють їм вчасно помічати небезпеку і ховатися від ворогів.
До великих птахів, що живуть у степах нашої країни, належить дрохва. Ноги дрохви потужні, трьохпалі, що сприяють швидкому бігу.
 

 
З водоймами і прибережними зонами пов'язане життя різноманітних за зовнішнім виглядом і розмірам птахів.

Птахи боліт і узбереж (лелеки, чаплі, фламінго) мають довгі ноги і шию, завдяки яким при здобуванні корму тіло захищається від намокання. Довгий дзьоб дає їм можливість спритно хапати здобич — жаб, риб. Є у них і особливий ламкий пух. Перетворюючись на крихти, він покриває пір'я і оберігає їх від намокання.

 

Водоплавні птахи прісних водойм годуються, зазвичай, на відкритих ділянках водойм (качки, гуси), мають короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з поперечними пластинками по його краях, що утворюють цідильний апарат. Усі ці птахи добре плавають і пірнають. По землі ходять повільно, перевалюючись з боку на бік, що пов'язано зі зміщенням ніг до задньої частини тулуба. Щільне оперення, змащене виділеннями добре розвиненої куприкової залози, не змочується водою. Тіло від охолодження захищає сильно розвинений пух і підшкірний шар жиру.
 

 
Альбатроси і буревісники — типові мешканці величезних океанічних просторів. У більшості цих птахів, які зовні нагадують чайок, вузькі, гострі і довгі крила, призначені для ширяючого польоту. Практично все життя проводячи у морі, вони харчуються морськими тваринами, сплять сидячи на хвилях і прилітають на берег тільки гніздитися.
 
 

Хижі птахи — чудові мисливці. У них загнуті дзьоби, гострі кігті, хороший зір.
 
Денні хижаки (орли, соколи, яструби, шуліки) живуть у різних місцях — лісах, горах, на рівнинах. Харчуються вони в основному різними птахами і ссавцями.
 
Сови утворюють особливу групу нічних хижих птахів. Вони полюють у сутінках і вночі. У сов густе, пухке і м'яке оперення. На передній частині їх голови пір'я утворює характерний «лицьовий диск». Великі очі сов звернені вперед. Голова дуже рухлива. У сов гострий зір і чуйний слух. Політ у них безшумний.