Тварини — багатоклітинні еукаріоти. Це найрізноманітніша група еукаріотів, яка за кількістю видів значно перевищує всі інші групи разом. Таке різноманіття пояснюється тим, що тврании заселили всі основні середовища існування на нашій планеті: водне (риби, дельфіни, раки), наземно-повітряне (комахи, птахи, ссавці), ґрунтове (кріт, дощові черв'яки, вовчок) та організми інших істот (наприклад, паразити). Деякі тварини здатні мешкати не в одному, а в різних середовищах. Наприклад, жаба ставкова — у водному й наземно-повітряному; миша полівка — у наземному й ґрунтовому. Пристосовуючись до згаданих середовищ, тварини набули різноманітної будови тіла, забарвлення, особливостей поведінки.
Губки — примітивні багатоклітинні тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя. Вони поширені у прісних і солоних водоймах різних кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами.
Тіло губок є пористим, має келихоподібну форму. На нижній частині тіла є підошва — пристосування до прикріплення до підводних предметів. На протилежному — верхньому кінці тіла губок є отвір (устя), який слугує для виведення води з неперетравленими рештками.
Губки є двошаровими тваринами. Їх тіло складається з двох шарів клітин: ектодерми (зовнішній шар) та ентодерми (внутрішній шар), між якими міститься драглиста речовина — мезоглея. У губок майже завжди є внутрішній скелет. Він утворюється з вапнякових або силіцієвих голок.
Будови губки:
- зовнішній шар клітин — ектодерма (покриви);
- міжклітинна речовина — мезоглея (у ній містяться клітини з джгутиками);
- голки (своєрідний скелет губки, побудовані з органічних та неорганічних речовин);
- внутрішній шар клітин — ентодерма.

Схема будови губки
Харчування, дихання і виділення губок здійснюється завдяки проходженню води через їхнє тіло. Вода потрапляє у пори і виходить через устя. Поживні речовини з води захоплюються клітинами з джгутиками, які поглинають поживні частинки та перетравлюють їх. Кожна клітина губок функціонує самостійно, як в одноклітинних організмів. Проте різні типи клітин можуть взаємодіяти між собою.
Таким чином, за способом харчування губки є фільтраторами, завдяки чому здійснюють очищення води у водоймах. Розчинений у воді кисень проходить через поверхню тіла.
Губкам притаманна висока здатність до регенерації.
Завдяки здатності до регенерації губки розмножуються нестатевим способом: брунькуванням, поділом, частинами тіла. Проте, вони здатні розмножуватись і статевим шляхом.
Регенерація — це процес відновлення організмом утрачених частин тіла.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 166-170.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 156-159.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 148-149.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 201-205.