Переважна більшість кільчастих червів поширена у водоймах: океанах, морях, річках та озерах. Живуть вони і в ґрунті в умовах достатньої вологості.
Кільчасті черви (Кільчаки) — включає тварин, тіло яких складається з повторюваних сегментів, або кілець. Вони мають двобічну симетрію тіла, яке складається з трьох шарів клітин: ектодерми, ентодерми і мезодерми (тобто вони є тришаровими тваринами). З клітин мезодерми (простір між стінкою тіла і внутрішніми органами) формується вторинна порожнина (целом).

Кільчасті черви мають видовжене, округле в поперечному розрізі тіло. Така форма сприяє швидкому плаванню у воді та пересуванню в ґрунті.
Тіло кільчаків червів розділене на сегменти (членики), або кільця (звідси і назва — кільчасті черви). У різних видів може бути від декількох штук таких сегментів, до сотен. Кожен сегмент є самостійним відсіком: у ньому є власні зовнішні вирости, вузли нервової системи, органи виділення і статеві залози. Порожнина кожного сегмента відокремлена від порожнини інших. За незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а лише з декількох ушкоджених сегментів.
На тілі кільчастих червів можна виділити головний відділ (передній кінець тіла), тулуб та анальної лопаті (хвостовий відділ, задній кінець тіла).
Покриви тіла кільчастих червів — шкірно-м'язовий мішок, який складається з покривного епітелію та двох шарів м'язів — повздовжніх та кільцевих. Клітини епітелію виділяють шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. Поверхня тіла має багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію — зменшення тертя тіла під час руху в ґрунті, а також забезпечення газообміну. Важливе значення має сегментація мускулатури, що дає можливість здійснення складних рухів, почергово скорочуючи чи розслаблюючи м'язи різних сегментів.
Травна система наскрізна, до неї належать: ротова порожнина, глотка, стравохід, воло, кишечник, шлунок. Неперетравлені рештки видаляються через анальний отвір.

Дихання здійснюється всією поверхнею тіла, яка вкрита слизом, або за допомогою зябр.
Видільна система представлена парними трубочками, які містяться у кожному сегменті тіла червів.
Нервова система — вузлового типу, характеризується скупченням нервових клітин над глоткою — навкологлотковим кільцем і черевним нервовим ланцюжком з відгалуженнями нервів у кожному сегменті.

Кільчасті черви мають органи чуття: зору, дотику, смаку, нюху, слуху, рівноваги.
Кровоносна система у кільчастих червів є замкнутою, тобто кров не виливається вільно у порожнини тіла, а рухається виключно по судинах. Серця немає. Рух крові забезпечується скороченням стінок спинної судини, по якій кров іде ззаду наперед, а у черевному — спереду назад.

Кільчасті черви бувають роздільностатевими та гермафродитами.
Розмноження може відбуватися безстатевим і статевим шляхами.
Статеве розмноження протікає за участю двох особин (навіть у гермафродитів).
При безстатевому розмноженні тіло червяка розпадається на декілька частин, а потім кожна з них добудовує відсутні головний і хвостовий відділи.
Розмноження може відбуватися безстатевим і статевим шляхами.
Статеве розмноження протікає за участю двох особин (навіть у гермафродитів).
При безстатевому розмноженні тіло червяка розпадається на декілька частин, а потім кожна з них добудовує відсутні головний і хвостовий відділи.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 181-184.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 160-163.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 158-161.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 223-228.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2024. с. 190-192.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тагліна О.В., Самойлов А.М., Утєвська О.М., Довгаль Л.В. — Х.: Ранок, 2024. с. 139-141.