Комаха з неповним перетворенням (з прямим розвитком) проходить у своєму розвитку три стадії: яйце — личинка — доросла комаха (імаго).
Ряди комах з неповним перетворенням: прямокрилі, рівнокрилі, клопи, бабки, таргани, богомоли, веснянки, вуховертки, воші, тощо.
Личинки дуже схожі на батьків і відрізняються від дорослих комах тільки меншими розмірами, відсутністю крил і нерозвиненістю статевої системи. Личинки кілька разів линяють, ростуть з кожним линянням і усе більше і більше стають схожими на дорослих комах. Згодом у них повністю формуються крила, і вони стають статевозрілими.
Ряд Бабки. Бабки — комахи з довгим струнким тілом і двома парами сильних прозорих крил. Бабки (особливо великі) відрізняються дуже швидким і маневреним польотом. Вони — хижаки, що ловлять комах (мух, комарів, дрібних метеликів) на льоту. У бабок великі складні очі, що забезпечують майже круговий огляд, ротовий апарат — гризучий. Крила не можуть складатися вздовж тіла.
Бабка
Личинки бабок є малорухливими, живуть у ставках, озерах, канавах з водою, річках, зі слабкою течією. Вони, як і дорослі особини — хижаки, хапають рачків, личинок інших комах, пуголовків і мальків риб, що пропливають повз них за допомогою нижньої губи, яка здатна викидатися уперед.
Личинки бабок є малорухливими, живуть у ставках, озерах, канавах з водою, річках, зі слабкою течією. Вони, як і дорослі особини — хижаки, хапають рачків, личинок інших комах, пуголовків і мальків риб, що пропливають повз них за допомогою нижньої губи, яка здатна викидатися уперед.
Личинка бабки
Ряд Прямокрилі. До цієї групи належать сарана, коники, цвіркуни і капустянки. У них дві пари крил (передні щільніші, ніж задні). У багатьох представників цього виду задні ноги — стрибальні, ротовий апарат — гризучий. Деякі види сарани добре літають. Сарана харчується рослинами; серед коників є як рослиноїдні види, так і хижаки; цвіркуни — всеїдні.
Сарана харчується рослинами
Серед коників є як рослиноїдні види, так і хижаки
Ряд Рівнокрилих. До рівнокрилих належать цикади, щитовки, попелиці. Комахи цього ряду мають дві пари перетинчастих крил. Ротовий апарат у них — колючо-сисний, а крила, зазвичай, складаються «будиночком». Харчуються рівнокрилі соком рослин.
Цикади — великі (довжиною до \(7\) см) денні комахи, відомі тим, що здатні видавати дуже гучні звуки за допомогою спеціальних органів, розташованих знизу, біля основи черевця.
Цикади — великі (довжиною до \(7\) см) денні комахи, відомі тим, що здатні видавати дуже гучні звуки за допомогою спеціальних органів, розташованих знизу, біля основи черевця.
Цикада
Попелиці — дрібні комахи довжиною \(0,5\) — \(6\) мм. Серед них є як крилаті, так і безкрилі форми. Багато з них — шкідники культурних рослин.
Попелиці — дрібні комахи довжиною \(0,5\) — \(6\) мм. Серед них є як крилаті, так і безкрилі форми. Багато з них — шкідники культурних рослин.
Попелиці
Ряд Клопи (Напівтвердокрилі). Представників цієї групи називають так тому, що їх передні крила (півнадкрила) біля основи є твердими, а на вершині — перетинчастими. Друга пара крил міститься під першою. Саме за допомогою другої пари крил клопи можуть літати. У деяких, наприклад, у постільного клопа, крила відсутні. Ротовий апарат у клопів — колючо-сисний. Серед клопів є види, що харчуються соками рослин, є хижаки і кровосисні (постільний клоп).
Клоп
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 193-198.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 172-174.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 176-180.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 239-245.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2024. с. 208-211.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Тагліна О.В., Самойлов А.М., Утєвська О.М., Довгаль Л.В. — Х.: Ранок, 2024. с. 154-158.