Плауноподібні — стародавні спорові рослини. Деревоподібні плауни були одним з домінуючих видів у кам'яновугільний період палеозойської ери. Деякі з них були висотою до \(50\) м. Сучасні плауноподібні — багаторічні вічнозелені трав'янисті рослини з повзучим стеблом. Їх нараховують близько \(1300\) видів (в Україні — \(12\) видів).
Середовище існування плауноподібних — зволожені ділянки лісів, переважно у теплих регіонах планети, субтропіках та тропіках. Плауни ростуть дуже повільно (щоб вирости, молодій рослині потрібно до \(20\) років).
У плаунів розвинені всі органи рослини — пагін (до складу якого входять стебло і листки) та коріння. Стебло — повзуче, на якому розташовані лускаті або голчасті листки. Стебло може досягати до \(5\) м у довжину. Вони щільно притискаються до землі і за допомогою коротких коренів закріплюються на ній. У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт, який складається з розгалуженого повзучого стебла. Гаметофіт — у вигляді дрібного заростка.
Будова плауна
Плауни розмножуються спорами. Влітку у плаунів на прямостоячих пагонах розвиваються спороносні колоски зі спорами. Розмноження залежить від наявності води.
У ґрунті міститься багаторічне кореневище, яке виконує функції накопичення поживних речовин. Коріння поглинає із ґрунту воду і поживні речовини. Вони розгалужуються і зміцнюють рослину у ґрунті.
Життєвий цикл плаунів
Значення плаунів:
Тварини не їдять плаунів. У медицині спори плаунів використовуються для виготовлення дитячої присипки, для лікування шкірних висипань, ран, місць обморожень та опіків, для лікування хвороб суглобів. Скам'яніли рештки плауноподібних зустрічаються під час видобування вугілля.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 93-95.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 92-93.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 105-106.