Теорія:

Усі залози нашого організму діляться на три групи: залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції.
Залози зовнішньої секреції
Залозами зовнішньої секреції або екзокринними залозами називають такі залози, які свої секрети виділяють по протоках у порожнини тіла або на його поверхню.
 
До залоз зовнішньої секреції належать слізні, слинні, потові, сальні, молочні, травні та деякі інші залози.
Приклад:
Численні залози травного тракту (слинні, шлункові, кишкові та ін.) через протоки виводять утворені в них травні соки в порожнини.  

будова залоз.png
Ендокринна система утворена сукупністю взаємопов'язаних залоз внутрішньої і змішаної секреції.
Залози внутрішньої секреції. Гормони
До залоз внутрішньої секреції належать: гіпофіз, гіпоталамус, епіфіз, щитовидна залоза, паращитовидні залози, тимус (вилочкова залоза), наднирники.
Залози внутрішньої секреції (ендокринні залози) не мають вивідних протоків і виділяють особливі фізіологічно активні речовини — гормони — безпосередньо у внутрішнє середовище організму (кров і лімфу).
Гормони переміщаються по рідинах внутрішнього середовища і впливають на органи або системи органів.
Гормони — це життєво необхідні сполуки, які синтезуються у клітинах залоз внутрішньої секреції і активно впливають на всі види метаболічних процесів у живих організмах.

Речовини, які належать до гормонів, мають володіти наступними ознаками:
 
  • виділятися з живих клітин, причому без порушення їх цілісності;
  • не бути джерелом енергії;
  • діяти через кров (внутрішнє середовище) у дуже малих кількостях (концентраціях);
  • не виділятися через протоки, а надходити безпосередньо у кров (внутрішнє середовище);
  • діяти на органи-мішені через специфічні рецептори, якими служать особливі речовини, розташовані або на зовнішніх мембранах клітин органів-мішеней, або в їх ядрах.
Спектр дії гормонів на системи організму є дуже широким. Вони регулюють постійність внутрішнього середовища організму, обмін речовин, впливають на ріст і розвиток організму, беруть участь в регуляції всіх органів і систем, внутрішньоклітинних процесів, сприяють проходженню продуктів обміну речовин через клітинні мембрани.

Гормони можуть діяти як в одному напрямку (наприклад, і гормон щитовидної залози тироксин, і гормон надниркових залоз адреналін підвищують уміст цукру в крові), так і в протилежному напрямку (наприклад, інсулін має на цукор крові зворотну дію — він знижує його концентрацію у крові).
Гормони виробляються у мікроскопічних кількостях, яких, проте, досить для того, щоб тримати під контролем усю роботу організму людини, здійснюючи гуморальну регуляцію.

Властивості гормонів:
  • висока біологічна активність — гормони діють при мізерно малих концентраціях у рідинах організму;
  • дистанційність дії — гормони, як правило, регулюють обмін і функції клітин на значній відстані;
  • сувора специфічність дії — гормони є хімічними посередниками, що переносять відповідну інформацію (сигнал) від ЦНС до конкретних високоспецифічних клітин-мішеней відповідних органів або тканин;
  • відносно невеликий період розпаду (зазвичай менше години) — у результаті цього ефективна дія гормонів, спрямована на підтримку певного стану організму, можлива лише при безперервному синтезі і секреції їх протягом усього необхідного часу.
Залози змішаної секреції
В організмі також є залози, одні клітини яких виробляють гормони, а інші — виділяють секрети, які по спеціальним протокам потрапляють у органи або зовнішнє середовище. Такі залози називають залозами змішаної секреції.
До залоз змішаної секреції належать: частина підшлункової залози, статеві (яєчка у чоловіків і яєчники у жінок) та деякі інші залози.
Приклад:
підшлункова залоза крім гормону інсуліну, що регулює рівень цукру в крові, виробляє травний сік, який виділяється в дванадцятипалу кишку.
У статевих залозах утворюються не тільки статеві гормони, а й статеві клітини (яйцеклітини, сперматозоїди).
 
залози.jpg
 
Джерела:
Зображення:
naurok.com.ua/prezentaciya-zalozi-vnutrishno-sekreci-gormoni-10433.html