Теорія:

У шкірі і слизових оболонках розташовані рецептори, які сприймають дотик, біль, тепло і холод. Завдяки цим рецепторам ми відчуваємо температуру навколишнього середовища, форму і характер поверхні предметів. Найбільше рецепторів розташовані на кінчиках пальців, язику, на губах і долонях. Це найчутливіші частини нашого організму. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спини, стоп, живота.
 
Рецептори шкіри сприймають три основні види впливів:
  • механічні (тиск, дотик, вібрація);
  • температурні (тепло і холод) — забезпечують два види рецепторів — холодові й теплові;
  • больові — важливий сигнал тривоги для організму, який примушує миттєво відреагувати на небезпеку, що загрожує людині.
рецептори.jpg
Сенсорна система дотику — це функціональна система, що сприймає механічні впливи на шкіру та забезпечує формування відчуттів дотику, вібрації та тиску.
Відділи сенсорної системи дотику:
  • периферичний відділ — рецептори шкіри здійснюють дотикову механорецепцію;
  • провідниковий відділ — чутливі волокна спинномозкових нервів здійснюють нервове проведення збудження;
  • центральний відділ — обробка інформації та кіркове формування відчуттів відбуваються в зоні шкірної чутливості тім'яної частки кори півкуль великого мозку.
Характер дотикових (тактильних) відчуттів залежить від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску, коли короткочасна — відчуття дотику, а при високій частоті зміни сили подразника — відчуття вібрації.
 
Життєве значення дотикових відчуттів особливо зростає в людей, позбавлених зору. Завдяки дотику, вони навчаються читати (за допомогою шрифту Брайля) й пізнавати навколишній світ.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2016. с. 205-208.