Виділення — процес, який забезпечує виведення з організму продуктів обміну речовин, які не можуть бути використані організмом.
Виділення продуктів обміну речовин здійснюється різними органами:
- через легені з організму людини видаляються вуглекислий газ і пари води;
- через потові залози виводяться вода, сечовина, амоніак, солі;
- через кишечник (з калом) з організму видаляються солі отруйних важких металів.

Проте, основними органами виділення є нирки, через які видаляються рідкі продукти обміну речовин (продукти розпаду білків, що містять Нітроген, надлишок води, деякі солі та інші речовини). Таким чином, нирки підтримують водно-сольовий баланс в організмі.
Система органів виділення
Сечовидільна система складається з нирок, сечоводів, сечового міхура і сечовипускального каналу (сечівник, уретра).

Нирки — парні квасолеподібні органи, розташовані біля задньої стінки черевної порожнини на рівні \(1\)-го і \(2\)-го поперекових хребців.
Увігнутий край нирок звернений до хребта. У цьому місці в нирку входять і виходять з неї кровоносні судини.

У нирці розрізняють зовнішній кірковий і внутрішній мозковий шари. Покрита нирка сполучнотканинною і жировою оболонками.
До верхнього полюсу нирки прилягають наднирники (це залози, що належать до ендокринної системи).

Сечовід являє собою тонку довгу трубку діаметром \(6\) - \(8\) мм і довжиною \(25\) - \(30\) см з пружними м'язовими стінками. По сечоводам (від правої і лівої нирки) сеча стікає у сечовий міхур.
Сечовий міхур — порожнистий м'язовий орган, який виконує функцію накопичення сечі і виділення її назовні по сечівнику. Його об'єм у дорослої людини становить \(300\) - \(700\) мл.
Сечовий міхур розташований в області малого тазу. У нижній частині сечовий міхур звужується і переходить у сечовипускальний канал.
Товста гладком'язова стінка сечового міхура розтягується при його наповненні сечею і скорочується, коли відбувається сечовипускання.

Виходи з міхура і сечовипускального каналу мають потовщення (сфінктери). При наповненні сечового міхура його стінки розтягуються, сфінктер розслаблюється, сечовипускальний канал відкривається, випускаючи сечу назовні.

У маленьких дітей сечовипускання відбувається рефлекторно: до центральної нервової системи від рецепторів сечового міхура надходить сигнал про те, що його стінки розтягнуті (значить, накопичилося багато сечі), і з нервової системи приходить відповідний сигнал, що змушує стінки міхура скоротитися і позбутися від сечі.
У процесі дорослішання цей рефлекс стає підконтрольним вищим відділам мозку (головного мозку), і сечовипускання робиться довільним (тобто піддається контролю свідомості). У нормі у дорослої людини бажання спорожнити сечовий міхур виникає, коли у ньому накопичується близько \(0,5\) л сечі.
