3. Рух крові по судинам. Кров'яний тиск

Важливим показником стану організму людини є тиск крові.
Кров'яний тиск створюється силою скорочення шлуночків серця і опором стінок судин.
 

У різних судинах тиск є неоднаковим. Різниця тиску в різних ділянках кровоносної системи забезпечує безперервний потік крові по судинах з області більшого тиску в область меншого.
Найбільшим тиск крові є в аорті (\(120\) мм рт. ст.). У міру просування крові по судинах тиск поступово зменшується, досягаючи найменшої величини у верхній і нижній порожнистих венах. У великих венах грудної порожнини тиск практично дорівнює атмосферному. Тиск крові в капілярах знижується до \(15\) мм рт. ст.
 
Якщо тиск крові різко знижується (наприклад, при великих втратах крові), то тканини (насамперед мозок) перестають отримувати достатню кількість кисню і поживних речовин. Людина стає млявою, сонливою, їй важко засвоювати нову інформацію і згадувати раніше вивчений матеріал. При значному зниженні тиску крові відбувається втрата свідомості, і, якщо не вжити заходів для підняття тиску, людина може загинути.
 
У випадку, коли тиск у кровоносних судинах сильно підвищується і вони не витримують великого навантаження, виникає загроза руйнування капілярів — крововиливи.
 

Кров'яний тиск зазвичай вимірюють у плечовій артерії за допомогою манометра.
 

 
У здорових людей у стані спокою в середньому тиск дорівнює \(120\) мм рт. ст. у момент скорочення серця (максимальний тиск), а у момент розслаблення — \(70\) - \(80\) мм рт. ст. при розслабленому серці (мінімальний тиск).
 

 
Стійке підвищення артеріального тиску у людини називають гіпертонією.
Стійке зниження артеріального тиску у людини називають гіпотонією.
Швидкість руху крові — важливий показник кровообігу.
По різним ділянкам кровоносної системи кров тече з різною швидкістю, яка залежить від опору, що чиниться стінками судин, і від сумарної площі поперечного перерізу всіх судин.
В аорті швидкість руху крові є найбільшою — приблизно \(0,5\) м/с.
Сумарний діаметр усіх капілярів приблизно в \(1000\) разів більше діаметру аорти, тому кров тече у них набагато повільніше — приблизно \(0,5\) - \(1,2\) мм/с (\(0,0005\) - \(0,0012\) м/с).
Повільний рух крові по капілярах сприяє обміну речовин і газів між тканинами і кров'ю: поживні речовини встигають проникнути у клітини, а продукти їх життєдіяльності і вуглекислий газ — надійти у кров.
Постачання кров'ю різних органів залежить від інтенсивності їх роботи. До працюючого органа, який потребує кисню і поживних речовин, притікає більше крові, ніж до органу, що знаходиться у спокої. Так, при виконанні фізичної роботи до м'язів притікає велика кількість крові. При цьому зменшується її приток до органів травлення. Тобто, в організмі весь час відбувається перерозподіл крові: через одні органи її протікає більше, а через інші — менше.
Зміна кровопостачання органу пов'язана зі зміною діаметру його судин. Діаметр кровоносних судин регулюється і нервовою системою (скороченням м'язових стінок судин під впливом імпульсів відбуваються рефлекторно), і біологічно активними речовинами (гуморальна регуляція).