3. Захворювання органів травлення та їх профілактика

Одним з найнебезпечніших захворювань, що передаються через травну систему, є ботулізм. Хвороба проявляється через декілька годин після потрапляння в організм ботуліновой бактерії і починається з блювоти, головного болю і болю у животі, проте температура, зазвичай, не піднімається. Хвороба швидко розвивається і вже через добу може привести до розладу зору, паралічу м'язів та смерті.
Ботулінова бактерія живе у ґрунті і розмножується у безкисневому середовищі (спори бактерій дуже стійкі до різних факторів середовища). Бактерія ботулізму потрапляє в організм людини з овочам, грибами, недоброякісними консервами.
 
Дизентерія — інфекційне захворювання, яке викликається одноклітинними паразитами (амебами) або бактеріями (дизентерійна паличка). Дизентерійна амеба, потрапивши в організм з водою або їжею, вражає слизові оболонки товстого кишечника. Дизентерійна паличка часто переноситься мухами.
Захворювання протікає з явищами загальної інтоксикації (отруєння). При дизентерії різко підвищується температура тіла, з'являються болі у лівій половині живота. Спостерігається діарея, можливо з кров'ю.
 
Ще одним небезпечним захворюванням є сальмонельоз (викликає його бактерія — сальмонела). Зараження на сальмонельоз відбувається через продукти — яйця, молоко, м'ясо. При цьому захворюванні спостерігається частий стілець (діарея), хворий швидко слабшає і може померти. Хвороба починається з високої температури, блювоти, болю в животі.
 
Дуже небезпечним є ще одне інфекційне захворювання — холера, викликається бактерією — холерним вібріоном. Зараження холерою відбувається при питті або ковтанні води під час купання у забруднених водоймах, а також при митті посуду зараженою водою. Зараження може відбуватися при вживанні їжі, інфікованої під час її зберігання або миття, а також через забруднені руки. Крім того, холерні вібріони можуть переноситися мухами.

Причинами глистових захворювань є недотримання правил гігієни і вживання їжі, зараженої яйцями глистів.
Глисти, або гельмінти — паразитичні черви (що належать до Типу Плоских або Круглих червів), що мешкають у шлунково-кишковому тракті людини і тварин. Глисти можуть пошкоджувати кишечник і виділяти речовини, отруйні для організму хазяїна.
Найбільш поширеними видами є аскарида і солітери (бичачий і свинячий ціп'яки).
Аскарида — належить до круглих червів, мешкає у кишечнику людини, його довжина досягає \(35\) см. Личинки аскарид розвиваються у кишечнику і через печінкову вену потрапляють у печінку, серце, трахею, гортань, глотку, а потім вони повертаються у кишечник, де перетворюються на дорослих особин. Аскариди можуть викликати біль у животі, блювоту і навіть апендицит. Личинки аскариди, потрапляючи у легені можуть викликати їх запалення.
 

 
Личинки плоского черва — свинячого ціп'яка (а також бичачого ціп'яка) — можуть розвиватися у м'язах людини, викликаючи важкі захворювання.
 

 
Глисти мають дуже високу плодючість (наприклад, одна самка аскариди може відкладати до \(200\ 000\) яєць на добу, які, виходячи з калом у зовнішнє середовище, можуть зберігатися в ґрунті декілька років).

Гастрит — запалення слизової оболонки шлунку, яка в силу різних причин (бактерії, психічна травма, неправильний прийом ліків, тощо) не справляється з впливом хлоридної кислоти і пепсину, що містяться у шлунку.
 

 
Якщо гастрит не почати вчасно лікувати, то може виникнути виразка шлунку(пошкодження слизової оболонки, яке у найважчих випадках може привести до прориву — наскрізного отвору в стінці шлунку).
Часто зустрічається також виразка дванадцятипалої кишки (причому у тій її частині, яка прилягає до шлунку).
 

Від недотримання гігієни харчування часто страждає печінка. Однією з причин загибелі її клітин може бути запалення печінки — гепатит (це загальна назва запальних захворювань печінки, що виникають від різних причин і вимагають різного лікування). Однією з ознак гепатиту є жовтяниця — пожовтіння шкірних покривів хворого, викликане порушенням бар'єрної функції печінки.
Часто гепатит має вірусну природу. Збудником захворювання є стійкий в умовах зовнішнього середовища вірус, патогенний лише для людини. Якщо вчасно усунути причину руйнування печінки, то частина органу, що залишилася неушкодженою, може регенерувати.
 
При певних умовах з речовин, що складають жовч, у жовчному міхурі утворюються жовчні камені. Камені дратують стінки жовчного міхура, приводячи до їх запалення — гострого холециститу. Якщо камені перекривають вивідний проток підшлункової залози, то в ній розвивається запалення — панкреатит. Якщо камені у жовчному міхурі викликають систематичні больові напади, то їх видаляють (іноді видаляють весь жовчний міхур).