У шлунку їжа затримується \(2\) - \(8\) годин, а потім надходить у тонкий кишечник, довжина якого становить \(5\) - \(6\) метрів, а діаметр — \(3\) - \(5\) см. У перший відділ тонкого кишечника — дванадцятипалу кишку, довжина якої є \(18\) - \(22\) см, тобто дванадцять пальців людини, відкриваються протоки печінки і підшлункової залози.
Печінка — найбільша залоза в організмі людини, маса якої становить \(1,5\) - \(2\) кг. Печінка розташована у черевній порожнині праворуч під діафрагмою. Складається з двох доль. У спеціальних клітинах — гепатоцитах — утворюється жовч, яка зберігається у жовчному міхурі. За добу виділяється \(500\) - \(700\) мл жовчі.
Печінка — найбільша залоза в організмі людини, маса якої становить \(1,5\) - \(2\) кг. Печінка розташована у черевній порожнині праворуч під діафрагмою. Складається з двох доль. У спеціальних клітинах — гепатоцитах — утворюється жовч, яка зберігається у жовчному міхурі. За добу виділяється \(500\) - \(700\) мл жовчі.
Крім утворення жовчі печінка має захисну функцію. Шкідливі речовини і отрути, які потрапили в організм, затримуються у ній, знешкоджуються і разом із жовчі виводяться у дванадцятипалу кишку, а потім — назовні.
Печінка не утворює травних ферментів, але виконує ряд важливих функцій:
- виділяє в порожнину кишечника жовч, необхідну для емульгування і розщеплення жирів;
- створює в кишечнику лужне середовище і стимулює роботу підшлункової залози;
- служить бар'єром для отруйних речовин, що утворюються в результаті перетравлення їжі;
- перетворює глюкозу в глікоген, а при зниженні рівня цукру в крові розщеплює глікоген і вивільнює глюкозу.
Підшлункова залоза розташована зліва під шлунком, між селезінкою та дванадцятипалою кишкою. Вона має довжину \(12\) - \(15\) см. Це залоза змішаної секреції. Її функція полягає у виділенні підшлункового (панкреатичного) соку, багатого травними ферментами. Під дією ферментів панкреатичного соку в тонкому кишечнику відбувається остаточне розщеплення білків до амінокислот, вуглеводів — до глюкози, а жирів — до жирних кислот і гліцеролу.
Найважливіша функція тонкого кишечника — всмоктування продуктів травлення. Слизова тонкого кишечника має особливу будову. Вона утворює численні ворсинки, які багаторазово збільшують всмоктувальну поверхню. Ворсинки — вирости циліндричної форми, заввишки \(0,2\) - \(1,2\) мм. На \(1\) їх може бути \(30\) - \(40\), а всього — \(4\) млн.
Найважливіша функція тонкого кишечника — всмоктування продуктів травлення. Слизова тонкого кишечника має особливу будову. Вона утворює численні ворсинки, які багаторазово збільшують всмоктувальну поверхню. Ворсинки — вирости циліндричної форми, заввишки \(0,2\) - \(1,2\) мм. На \(1\) їх може бути \(30\) - \(40\), а всього — \(4\) млн.
Товстий кишечник має довжину \(1,5\) - \(2\) метри. Він має вигляд букви «П». У ньому виділяють сліпу кишку з апендиксом, ободову і пряму кишки. У товстій кишці відбувається всмоктування води, продуктів перетравлення клітковини і формування калових мас.
Останній відділ товстого кишечника, де відсутні ворсинки. В ній живуть корисні мікроорганізми, відбувається всмоктування води, , там розщеплюється клітковина. Неперетравлені залишки накопичуються в прямій кишці і видаляються через анальний отвір. Випорожнення — дефекація — відбувається рефлекторно.
Джерела:
https://svitppt.com.ua/informatika/organi-travlennya-lyudini.html