Теорія:

Безумовні рефлекси — це вроджені сталі реакції організму на дію подразників, що забезпечують пристосовуваність до життєво важливих сталих умов існування.
До безумовних рефлексів належать:
  • рухові — колінний, зіничний, хапальний;
  • дихальні — рефлекси вдиху і видиху;
  • вегетативні — забезпечують роботу внутрішніх органів;
  • орієнтувальні — рефлекси «Що це таке?»;
  • захисні — чхання, кашель;
  • харчові — виділення слини чи шлункового соку на їжу;
  • статеві — інстинкти розмноження, тощо.
Біологічна роль безумовних рефлексів:
  • забезпечують сталість внутрішнього середовища та процеси розмноження;
  • зумовлюють існування організму одразу після народження;
  • є основою для формування багатьох умовних рефлексів.
Вроджена поведінка людини має біологічний характер, складається з безумовних рефлексів та інстинктів, проявляється поведінковими актами з двох стадій та забезпечує життєдіяльність, збереження життя й формування складніших набутих форм поведінки.
 
Функціональною основою вроджених форм поведінки людини є безумовні рефлекси, які мають такі особливості:
  • виникають у відповідь на дію безумовних подразників (подразник, що має важливе значення — їжа, повітря, вода, світло — для організму й зумовлює відповідну реакцію);
  • є вродженими та спадковими,  тобто формуються й діють згідно з генетичною програмою; більшість із них виявляється відразу після народження (дихальні, смоктальний, мигальний); деякі безумовні рефлекси (наприклад, статеві) формуються під час розвитку;
  • мають видовий характер, тобто є специфічними для всіх представників виду;
  • здійснюються через анатомічно виражені рефлекторні дуги;
  • нервові центри розташовані в стовбурі головного мозку й спинному мозкові;
  • можуть об'єднуватися й утворювати складні ланцюги безумовних рефлексів — інстинкти.
Інстинкт — вроджена пристосувальна форма поведінки у вигляді безумовних рефлексів, що виникає у відповідь на зовнішнє чи внутрішнє подразнення.
Загальноприйнятим у теорії інстинктів є виокремлення трьох основних (бахових) груп: інстинкти самозбереження (оборонний, орієнтувальний), інстинкти живлення (питний, харчовий), інстинкти розмноження (батьківський, материнський). Окрім них досить часто називають ще соціальні інстинкти, інстинкти самовдосконалення (дослідницький, ігровий) та інстинкти внутрішньовидової агресії (інстинкт боротьби).
Джерела:
Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2016. с. 215-216.