Теорія:

Прояви вродженої поведінки виникають при відповідних біологічних потребах (нижчих мотиваціях). Провідними біологічними потребами для людини є ті, які є необхідними для життя: це потреба в їжі, у воді, безпеці, тощо, які й будуть мотиваційними сигналами. Так, якщо виникає потреба в їжі, з’являється відчуття голоду, і людина починає активно досліджувати навколишнє середовище. Це пошукова фаза поведінкового акту. На цій стадії в людини до її природних поведінкових реакцій додаються набуті реакції, які поліпшують результат. У людини ця фаза є дуже мінливою й суттєво коригується культурою та традиціями.
 
Вроджена поведінка є високоадаптивною і не потребує попереднього навчання.
 
Вроджена поведінка видтипова, тобто вроджені реакції є однаковими в усіх представників виду під час дії тих самих чинників середовища.
 
Вроджені реакції генетично запрограмовані й формуються в процесі індивідуального розвитку незалежно від досвіду людини. ця особливість чітко проявляється в реакціях завершальної фази поведінкових актів, які вирізняються складністю, незалежністю від впливів середовища.
 
Основні центри, що контролюють виникнення проявів вродженої поведінки, розташовані в підкірці, проміжному мозку, лімбічній системі та стовбурі головного мозку. Ці структури беруть участь у регуляції вегетативної діяльності організму та виникнення нижчих вроджених емоцій (радість, здивування, горе, огида, гнів і страх). Вроджена поведінка людини є спадковою, але, на відміну від тварин, людина здатна видозмінювати її, враховуючи потреби інших людей. Так, споживання людиною їжі за гарно сервірованим столом ґрунтується не лише на інстинкті живлення. Ті вроджені харчові реакції, що виникають на їжу, узгоджуються з правилами етикету.
 
Отже, вроджена поведінка людини має біологічний характер, складається з безумовних рефлексів та інстинктів, проявляється поведінковими актами з двох стадій та забезпечує життєдіяльність, збереження життя й формування складніших набутих форм поведінки.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Валерій Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2016. с. 216-217.