Клітинна інженерія — це галузь науки, завданням якої є створення нових клітин та отримання тканин, органів й організмів з клітинного матеріалу.
«Клітинна», тому що маніпуляції здійснюються з окремими клітинами, а «інженерія» — конструюються нові клітини на основі їхньої гібридизації, реконструкції та культивування. Перевагами клітинної інженерії є те, що вона дає змогу експериментувати з клітинами, а не з цілими організмами, і навіть отримувати з клітин тканини та організми із заданими властивостями.
До недавнього часу клітинну інженерію вважали лише методом біотехнології чи галуззю генетичної інженерії. Початок стрімкого розвитку клітинної інженерії відносять до \(1960\)-х років, коли було створено перші гібридні клітини (Б. Ефруссі, Г. Харріс, П. Карлсон) та перші методи конструювання клітин нового типу.
Основними методами сучасної клітинної інженерії є:
- метод гібридизації соматичних клітин — поєднання соматичних клітин різних тканин або організмів для отримання нових комбінацій ознак;
- метод культури клітин (тканин) — виділення й перенесення клітин з організму на поживні середовища для отримання культури клітин. Клітинні культури — це генетично однорідні популяції клітин, що ростуть у сталих умовах середовища. Метод використовується для визначення мутагенної дії чинників довкілля, діагностики захворювань, картування хромосом, вирощування стовбурових клітин, отримання калюсних культур;
- метод злиття ембріонів на ранніх стадіях — для створення химерних організмів (наприклад, химерних мишей);
- метод клонування організмів — отримання із застосуванням нестатевих способів розмноження клонів, що складаються з генетично однорідних клітин.
Клітинна інженерія як наукова галузь займається конструюванням клітин і організмів із заданими властивостями.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. с. 280 - 281.