Сучасна біотехнологія найширше застосовується в сільському господарстві, харчовій промисловості, медицині, фармакології та охороні природи.
 
За рівнем організації біотехнологію можна умовно класифікувати за такими галузями:
  • нанобіотехнологія — технологія наночастинок, що мають розміри від \(1\) до \(100\) нм (наприклад, технологія адресної доставки ліків за допомогою ліпосом — ліпідних бішарових структур, вміст яких є водним розчином речовини для лікування хвороб);
  • цитотехнологія — клітинна технологія (наприклад, вирощування гібридом — клітинних гібридів В-лімфоцитів і ракових клітин меланоми для отримання моноклональних антитіл; отримання противірусних білків-інтерферонів способом вирощування на штучному середовищі лейкоцитів периферійної крові людини; отримання людського інсуліну за допомогою клітин кишкової палички);
  • гістотехнологія — тканинна технологія (наприклад, вирощування шкіри, органів для трансплантації, вирощування клітинних культур на поживних середовищах);
  • ембріотехнологія — зародкова технологія (наприклад, пересаджування ембріональних стовбурових клітин пуповинної крові для лікування променевої хвороби; штучне запліднення й штучне осіменіння для подолання безпліддя й розведення зникаючих видів; репродуктивна технологія екстракорпорального запліднення);
  • біотехнологія культивування організмів (наприклад, біотехнологія вирощування печериць й гливи, їстівних молюсків на устричних фермах, клонального мікророзмноження рослин);
  • біоінженерна технологія із застосуванням технічного підходу (наприклад, тестування ДНК з використанням біочипів, створення штучних суглобів, кардіостимуляторів, апаратів ниркового діалізу чи серцевого кровообігу).
Сучасна біотехнологія демонструє майже необмежені можливості використання організмів у різних галузях діяльності людини.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. с. 269.