У селекції рослин найбільш широко використовуються такі методи, як мутагенез, масовий відбір, внутрішньовидова гібридизація (інбридинг і аутбридинг), віддалена гібридизація, поліплоїдія.
Для збільшення розмаїття вихідного матеріалу застосовується штучний мутагенез, при якому частота мутацій зростає у десятки і сотні разів.
Мутантні форми після відбору зазвичай залучаються до схрещування для отримання цінних комбінацій ознак.
У селекції рослин використовуються різні типи схрещувань.
Інбридинг (близькоспоріднене схрещування) у рослин засновано на примусовому самозапиленні перехреснозапильних форм і використовується для переводу генів у гомозиготний стан і отримання чистих ліній.
При схрещуванні чистих ліній утворюються гібриди, які володіють яскраво вираженим гетерозисом.
Початки вихідних чистих ліній та їх гібрида
Використовується в селекції рослин і віддалена гібридизація. Отримані гібриди, як правило, безплідні, що обумовлено в основному порушеннями мейозу при утворенні статевих клітин. Для подолання несхрещування видів розроблено спеціальні методи, одним з яких є поліплоїдія.
Вперше подолати безпліддя міжвидового гібрида вдалося у \(1924\) році Г. Д. Карпеченко. Вчений отримав безплідний капустяно-редьковий гібрид з диплоїдним набором \(18\) хромосом, з яких \(9\) «редькових» і \(9\) «капустяних». Кон'югація цих хромосом не відбувалася. Карпеченко подвоїв хромосомний набір. У поліплоїдного гібрида виявилося \(36\) хромосом (по \(18\) від редьки і капусти). З'явилася можливість кон'югації, і гібрид став плідним.
У \(20\)-х роках \(ХХ\) ст. були отримані пшенично-житні гібриди (тритикале). У \(30\) роках Н. В. Цицин здійснив схрещування пшениці з пирієм, а І. В. Мічурін отримав міжвидові гібриди плодово-ягідних культур.
Гібрид смородини і агрусу
Багато сільськогосподарських рослин є поліплоїдним. Поліплоїдію у рослин викликають обробкою насіння колхіцином. З його допомогою отримано триплоїдні, тетраплоїдні і навіть октоплоїдні форми більш ніж у \(500\) видів рослин. 
Поліплоїдна суниця
Для збільшення розмаїття вихідного матеріалу застосовується штучний мутагенез, при якому частота мутацій зростає у десятки і сотні разів.
Приклад:
за допомогою рентгенівського випромінювання виведено цінні сорти злаків, що відрізняються підвищеною врожайністю, укороченим стеблом, відсутністю остей. За допомогою хімічних мутагенів створено багато сортів картоплі, тютюну, томатів, перцю, декоративних рослин.
У селекції рослин використовуються різні типи схрещувань.
Інбридинг (близькоспоріднене схрещування) у рослин засновано на примусовому самозапиленні перехреснозапильних форм і використовується для переводу генів у гомозиготний стан і отримання чистих ліній.
При схрещуванні чистих ліній утворюються гібриди, які володіють яскраво вираженим гетерозисом.
Приклад:
таким способом отримують гібридне насіння кукурудзи, якими засівають більшу частину світових площ, відведених під цю культуру.
Початки вихідних чистих ліній та їх гібрида
Використовується в селекції рослин і віддалена гібридизація. Отримані гібриди, як правило, безплідні, що обумовлено в основному порушеннями мейозу при утворенні статевих клітин. Для подолання несхрещування видів розроблено спеціальні методи, одним з яких є поліплоїдія.
Вперше подолати безпліддя міжвидового гібрида вдалося у \(1924\) році Г. Д. Карпеченко. Вчений отримав безплідний капустяно-редьковий гібрид з диплоїдним набором \(18\) хромосом, з яких \(9\) «редькових» і \(9\) «капустяних». Кон'югація цих хромосом не відбувалася. Карпеченко подвоїв хромосомний набір. У поліплоїдного гібрида виявилося \(36\) хромосом (по \(18\) від редьки і капусти). З'явилася можливість кон'югації, і гібрид став плідним.
У \(20\)-х роках \(ХХ\) ст. були отримані пшенично-житні гібриди (тритикале). У \(30\) роках Н. В. Цицин здійснив схрещування пшениці з пирієм, а І. В. Мічурін отримав міжвидові гібриди плодово-ягідних культур.
Гібрид смородини і агрусу
Багато сільськогосподарських рослин є поліплоїдним. Поліплоїдію у рослин викликають обробкою насіння колхіцином. З його допомогою отримано триплоїдні, тетраплоїдні і навіть октоплоїдні форми більш ніж у \(500\) видів рослин.
Поліплоїдна суниця
Особливості селекції рослин:
- характерне як статеве, так і нестатеве (вегетативне розмноження);
- велика кількість нащадків;
- невибагливі до умов середовища;
- незначні економічні затрати.
Методи селекції рослин:
- використання різних форм штучного добору — індивідуального та масового;
- використання різних форм гібридизації — споріднене схрещування, неспоріднене та міжвидове;
- поліплоїдія — метод подолання стерильності рослинних міжвидових гібридів.
Особливості селекції рослин
Генетичні основи | Основні методи селекції рослин |
| Утворення при розмноженні значної кількості особин | Зумовлює використання масового добору |
| Наявність статевого розмноження, запилення | Можна використовувати неспоріднену гібридизацію для отримання гетерозису і споріднену гібридизацію для отримання чистих ліній |
| Наявність вегетативного розмноження | Дає змогу широко використовувати гетерозис і зберігати в нащадків сортові ознаки |
| Більшість рослин не мають статевих хромосом | Застосовується метод поліплоїдизації для подолання стерильності гібридів |
| Для рослин властиві дуже різноманітні мутації | Застосовують метод штучного мутагенезу для отримання матеріалу для добору |
| Частини рослин можуть поєднуватися | Застосовують метод щеплень для отримання нових корисних властивостей внаслідок взаємодії прищепи і підщепи |
Джерела:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-selekciya-metodi-selekci-centri-pohodzhennya-kulturnih-roslin-ta-odomashnennya-tvarin-174824.html