3. Основні етапи еволюції людини

Ця наука шукає відповіді на запитання «Як, коли і де виникло людство?». Згідно із сучасними еволюційними поглядами лінія людини відокремилась у процесі тривалої еволюції від мавпоподібних предків не раніш ніж \(10\) млн років тому. А батьківщиною людства більшість науковців вважає Африканський континент.

 

Найдавнішим мавпоподібним предком людини на сьогодні вважається Ардіпітек корінний (Ardipithecus ramidus), який жив орієнтовно \(4,4\) млн років тому. Антропологам удалось зібрати практично цілий череп, пояс та скелет нижньої кінцівки, скелет верхньої кінцівки ардіпітека. Сьогодні ардіпітека вважають безпосереднім попередником австралопітеків, від яких і почався рід Homo.

 

Австралопітеки — мавпоподібні предки, яким було притаманне прямоходіння. Вони жили на відкритих просторах, де займалися полюванням, збиранням рослинної їжі, не відмовлялись від залишків тварин, що були здобиччю великих хижаків. На сьогодні описано декілька видів австралопітеків, серед яких найдавніші — австралопітек анаменський, австралопітек афарський (до цього виду належать останки відомої серед антропологів Люсі), австралопітек африканський.

 

Людина вміла (Homo habilis) — найдавніший вид роду Людина, що з’явився в Східній Африці близько \(2,4\) млн років тому. Саме Людина уміла або один із її різновидів вважаються в теперішній час найвірогіднішими предками всіх пізніших представників людини. І саме цю дату можна вважати початком еволюції людини.

 

Людина прямоходяча (Homo erectus, застаріла назва — архантропи) — викопний вид, який розглядають як безпосереднього попередника сучасної людини. Вважається, що ці люди з’явилися у Східній Африці,
еволюціонували від Людини рудольфської і через Близький Схід (Людина грузинська) широко заселили Євразію аж до Китаю (Людина юаньмоуська, або синантропи). До цього виду відносять і пітекантропів (жили в Південно-Східній Азії), гейдельберзьких людей (мешкали в Європі та Західній Азії), Людину флореську (виявлена в Індонезії і названа «хобітом» за аналогією з істотами, придуманими Дж. Р. Толкіном).

Людина неандертальська (Homo neanderthalensis, застаріла назва — палеонтропи) названа так тому, що перші залишки було знайдено в \(1856\) р. в печері в долині Неандерталь у Німеччині. Для неандертальців характерні низьке скошене чоло, суцільний надбрівний валик, недорозвинутий підборідний виступ, великі зуби. Користувалися кам’яними знаряддями, вміли добувати вогонь, поселялися на узбережжях річок, жили під природними навісами або в печерах, вміли говорити, хоча їхня мова була повільною. Неандертальці ховали своїх померлих.

 

Кроманьйонська людина (Homo sapiens, інша назва — неантропи) названа так тому, що перший кістяк було знайдено в \(1868\) р. у печері Кро-Маньйон у департаменті Дордонь у Франції. Нові відкриття молекулярної біології вказують на те, що перші кроманьйонці постали близько \(100\) тис. років тому. Це були високі, могутньої статури люди, у яких суцільного надбрівного валика не було, був підборідний виступ, що свідчить про розвиток мови. Жили в печерах, носили одяг, створювали наскельні малюнки, гравюри, скульптури, прикраси та музику. Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо більшим об’ємом мозку і міцнішою будовою тіла. Займалися полюванням на
великих бізонів, мамонтів, оленів, ведмедів і диких коней.