Стабільність екосистем забезпечується механізмами саморегуляції за більш чи менш стабільних умов довкілля. Але у випадку зміни цих умов у них відбуваються зміни.
Засновником теорії сукцесій є Ф. Клементс (\(1874\) – \(1945\)).
Екологічні сукцесії — спрямовані послідовні зміни угруповань організмів на певній ділянці середовища, які призводять до відновлення чи перетворення екосистеми відповідно до природних умов.
Причинами сукцесій можуть бути:
- зміни клімату;
- природні катаклізми (вулкани, землетруси, повені);
- вимирання або акліматизація видів;
- неповнота колообігу речовин, вплив людини, що є основним чинником змін сучасних екосистем.
За особливостями формування сукцесії поділяють на первинні й вторинні.
Первинні сукцесії — це поява і розвиток угруповань у місцях, де їх раніше не було (наприклад, розвиток екосистем на скельних породах, зсувах, відмілинах річок, вулканічних островах).
Вторинні сукцесії — це відновлення природних угруповань після певних порушень (наприклад, відновлення лісів після пожеж чи вирубки, степів — після розорювання). Таким чином, екологічні сукцесії є механізмами появи, розвитку, самопідтримки та відновлення екосистем.
Основні етапи формування сукцесій:
- процес сукцесії починається із заселення лишайниками, нижчими грибами і рослинами. Згодом на цих ділянках формуються чи відновлюються зооценози та мікробіоценози.
- Угрупування організмів, які існують на початку сукцесій, називаються піонерними. Вони зазвичай нестійкі, з незначним видовим різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією решток тощо.
- Піонерні угруповання швидко змінюються проміжними угрупованнями. Це також нестійкі угруповання, але в них збільшується видове різноманіття, розгалужуються трофічні мережі тощо.
- Завершуються сукцесії, як правило, формуванням зрілих (клімаксних) екосистем з максимально можливим у даних природних умовах ступенем стійкості.
Постійні зміни середовища життя спричиняють сукцесії, кінцевою метою яких є досягнення стабільного стану.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. с. 247 - 248.