З тих пір як людина стала усвідомлювати свою відмінність від тваринного світу, вона почала вивчати навколишній світ. Коротко розглянемо, як відбувався розвиток науки біології, і назвемо імена деяких видатних учених, які зробили внесок в її розвиток.
1. Період донаукових (практичних) знань
Спочатку дослідники вивчали окремі організми, збирали їх, складали списки рослин і тварин, що населяють різні місця. Зазвичай цей період вивчення живих організмів називають практичним, а саму дисципліну — природознавством (природна історія є попередницею біології).
Період донаукових (практичних) знань тривав від кам'яного віку до рубежу \(XV\) — \(XVI\) ст. Саме у цей період відбулися:
  • перші спроби наукових узагальнень;
  • опис тварин і рослин;
  • перші спроби класифікації живих організмів;
  • зародження ботаніки, зоології, анатомії,
  • розвиток медицини, накопичення знань з анатомії та фізіології людини;
  • виведення нових порід тварин та сортів рослин.
Видатними природослідниками цієї епохи були:
 
Гіппократ(\(460\) — близько \(370\) рр. до н. е.) — основоположник медицини. Дав перший відносно докладний опис будови людини і тварин, указаши на роль середовища і спадковості у виникненні хвороб.
 
Аристотель (\(384\) — \(322\) рр. до н. е.) — основоположник зоології. Описав багатьох тварин, поклав початок систематики (він ділив навколишній світ на чотири царства: неживий світ землі, води і повітря, світ рослин, світ тварин і світ людини).

Теофраст (\(372\) — \(287\) рр. до н. е.) — основоположник ботаніки. Описав понад \(500\) видів рослин, указавши відомості про будову і розмноженні багатьох з них.

Гай Пліній Старший (\(23\) — \(79\) рр.) — написав \(37\) томів енциклопедії «Природна історія», яка майже до періоду Середньовіччя була головним джерелом знань про природу.

Клавдій Гален(близько \(130\) — близько \(200\) рр.) — першим зробив порівняльно-анатомічний опис людини і мавпи.
2. Описовий період
У середні віки пануючою ідеологією була релігія, але йшло накопичення знань про живі організми.
Описовий період тривав від рубежу \(XV\) — \(XVI\)  ст. до середини \(XIX\) ст. :
 
  • експериментальні методи досліджень;
  •  поява мікроскопа;
  • відкриття мікроорганізмів;
  • дослідження клітинної будови організмів;
  • створення системи класифікації тварин і рослин;
  • розвиток окремих галузей біології.
 
Найвідоміший учений Епохи Відродження (перехідною від культури Середніх віків до культури Нового часу) Леонардо да Вінчі (\(1452\) — \(1519\) рр.) уніс певний внесок і в розвиток біології. Він вивчав політ птахів, діяльність серця і зорову функцію ока, способи з'єднання кісток (зазначивши схожість суглобів і кісток людини і тварин).
В Епоху Великих географічних відкриттів (у другій половині \(XV\) ст.) природничо-наукові знання починають швидко розвиватися, і біологія ділиться на окремі науки.

У \(XVI\) — \(XVII\) століттях стали стрімко розвиватися ботаніка і зоологія.
Винахід мікроскопа на початку \(XVII\) ст. дозволило відкрити невидимі для неозброєного ока живі організми (бактерії, найпростіші).
 
Уільям Гарвей (\(1578\) — \(1657\)) — засновник сучасної ембріології, відкрив механізм кровообігу, ввів експериментальні методи в біологію.

Карл Лінней (\(1707\) — \(1778\) рр.) запропонував систему класифікації тварин і рослин з використанням бінарної номенклатури (подвійних видових назв).

Жан Батіст Ламарк (\(1774\) — \(1829\) рр.) запропонував першу теорію еволюції.
  
Карл Бер (\(1792\) — \(1876\)) сформулював основні положення теорії гомологічних органів і закону зародкової схожості, заклавши наукові основи ембріології.
 
3. Епоха синтезу наукових біологічних знань
Включає розвиток біології від середини XIX ст. до середини XX ст.
У \(1839\) році Теодором Шванном (\(1818\) — \(1882\) рр.) і Маттіасом Якобом Шлейденом(\(1804\) — \(1881\) рр.) була сформульована перша клітинна теорія, яка науково довела єдність живого світу і стала однією з передумов виникнення теорії еволюції Чарльза Дарвіна (\(1809\) — \(1882\) рр .), опублікованою у \(1859\) р.

У \(XIX\) ст. завдяки роботам Луї Пастера (\(1822\) — \(1895\) рр.), Роберта Коха (\(1843\) — \(1910\) рр.), Іллі Ілліча Мечникова (\(1845\) — \(1916\) рр.) як самостійна наука оформилася мікробіологія.
До кінця \(XIX\) в. в якості самостійних наук сформувалися паразитології та екологія (засновником екології вважається німецький біолог Ернст Геккель (\(1834\) — \(1919\) рр.), який вперше у \(1866\) р вжив термін «екологія»).
У \(1900\) році були перевідкриття законів Грегора Менделя (\(1822\) — \(1884\) рр.), що дало старт розвитку генетики.
 
4. Сучасний період розвитку біологічної науки
У цей період відбулося:
 
  • перетворення біології з описової науки в експериментальну і точну, відбулося використання досягнень фізики, хімії, математики, поширення методів моделювання;
  • розвиток молекулярної біології;
  • дослідження найпростіших організмів (бактерій, вірусів, фагів);
  • виникнення нових галузей знання (генетика, молекулярна біологія, радіобіологія, цитологія, вірусологія, тощо);
  • поглиблення спеціалізації і створення нових дисциплін;
  • виникнення комплексних «синтетичних» дисциплін і областей дослідження на стику наук (теорія систем, біокібернетика, біохімія, біофізика, радіобіологія, космічна біологія, тощо);
  • розуміння цілісності досліджуваних об'єктів і процесів;
  • формування комплексу екологічних наук.