Теорія:

Біологія — це наука про життя. Але що таке життя?
Класичне визначення, яке відображає рівень біологічних знань другої половини \(XIX\) ст., дав Фрідріх Енгельс: «Життя є спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є постійний обмін речовин із зовнішньою природою, що оточує їх, причому з припиненням цього обміну речовин припиняється і життя, що призводить до розкладання білка».
Наступні відкриття у біології показали, що дане визначення не розкриває усієї сутності життя.
Сутність життя полягає у його самовідтворенні, яке забезпечується передачею генетичної інформації від покоління до покоління. Саме ця інформація забезпечує самовідтворення і саморегуляцію живих істот. Тому життя є формою руху матерії вищою у порівнянні з фізичною і хімічної формами її існування.
У сучасних визначеннях життя зазвичай містяться три постулати, що відображають сутність життя:
  • життя є особливою формою руху матерії;
  • життя є обміном речовин і енергії в організмі;
  • життя є життєдіяльністю в організмі.
Життя можна визначити як активне, що відбувається із витратами енергії, отриманої ззовні, підтримку і самовідтворення специфічних структур, що складаються з біополімерів — білків і нуклеїнових кислот.
Живі тіла, що існують на Землі, являють собою відкриті саморегульовані і самовідтворювані системи, побудовані з біополімерів — білків і нуклеїнових кислот
(В. М. Волькенштейн).
На даний час вважають, що субстратом життя є нуклеопротеїни (але лише тоді, коли вони перебувають і функціонують у клітинах; поза клітинами це просто хімічні сполуки).
нуклеопротеид.png
 
Дати повне визначення життя досі так і не вдається, оскільки з одного боку, живі організми мають ряд ознак, відсутніх у більшості неживих систем, але, з іншого боку, серед цих ознак немає жодної такої, яка б була притаманною лише живим організмам.