Для дослідження закономірностей модифікаційної мінливості формують вибірку — певну сукупність об’єктів чи ознак для спостережень. Для достовірності результатів вибірка має містити дані не менш ніж \(25\) спостережень. На підставі даних вибірки будують варіаційний ряд — послідовність чисельних показників проявів певної ознаки, розташованих у порядку зростання чи спадання. Особливості варіаційного ряду можна зобразити у вигляді варіаційної кривої. Варіаційна крива — графічне вираження характеру мінливості ознаки, яка відображає розмах варіацій і частоту зустрічальності варіантів. Для характеристики мінливості ознаки вираховують її середнє значення () за формулою:
;
де — середнє значення ознаки;
— варіанта ознаки;
— частота зустрічальності варіанти;
— загальна кількість варіант.
Під час дослідження ознак найчастіше виявляються такі статистичні закономірності.
- Різні ознаки мають різний розмах норми реакції. Норма реакції — межі модифікаційної мінливості ознаки, які визначаються генотипом. Межі норми реакції зумовлені генотипом, але прояв ознаки в межах норми реакції змінюється під впливом умов середовища.
- Будь-яка ознака може змінюватись лише в певних межах. Гени визначають не готові прояви ознак, а норму реакції ознаки.
- Більшість організмів мають варіанти, близькі до середнього значення. Це пояснюється тим, що поєднання лише сприятливих чи несприятливих умов трапляється рідко.
- На розмах модифікаційної мінливості впливають зовнішні та внутрішні умови. Чим однорідніші зовнішні умови розвитку даних особин, тим меншою мірою проявляється модифікаційна мінливість.
Закономірності модифікаційної мінливості є статистичними, тому що проявляються під час дослідження багатьох варіант тієї чи іншої ознаки.
Джерела:
Соболь В.І. Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Кам'янець-Подільський: Вид-во «Абетка», 2017. стр. 166 - 167.