Мінливість — здатність організмів набувати нових ознак, які зумовлюють відмінності між особинами в межах виду.
 Мінливість як властивість живого протилежна спадковості. Причинами мінливості є зміни структури чи діяльності генетичного апарату та вплив умов середовища. Залежно від природи мінливості розрізняють дві основні її форми: спадкову і неспадкову. Перша з них пов'язана зі зміною генотипу, друга — фенотипу. Межа між формами мінливості є умовною, оскільки фенотип визначається взаємодією генотипу із середовищем.
 
Форми мінливості:
  • неспадкова (фенотипова) мінливість — виникає без змін генотипу і не зберігається в разі статевого розмноження.  Її формою є модифікаційна мінливість (фенотип змінюється під впливом певних умов існування організмів);
  • спадкова (генотипова) мінливість — пов’язана зі зміною генотипу і тому зберігається в поколіннях. Її формами є мутаційна (генотик змінюється унаслідок мутацій) та комбінаційна (генотип змінюється внаслідок утворення нових комбінацій генів).
Спадкова і неспадкова мінливість забезпечують усю різноманітність морфологічних, фізіологічних та етологічних особливостей організмів. Роль форм мінливості в еволюції органічного світу є різною. Із спадковою мінливістю пов’язана поява нових ознак та їх комбінування в організмів, а неспадкова — забезпечує пристосування організмів до умов середовища, що змінюються.
Мінливість пов’язана зі змінами генотипу й фенотипу, тому виокремлюють спадкову й неспадкову її форми.
Джерела:
Соболь В.І. Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Кам'янець-Подільський: Вид-во «Абетка», 2017. стр. 164.