Взаємодія генів — це спільна дія декількох генів, у результаті якої з'являється ознака, якого немає у батьків, або посилюється прояв вже наявної ознаки.
Для пояснення результатів взаємодії генів важливо розуміти механізм формування ознак.
Ген — це ділянка ДНК, в якому закодована інформація про один білок. У найпростішому випадку формування ознаки може відбуватися в результаті дії одного білка, синтез якого визначається одним геном:
проте, зазвичай, ознака формується в результаті складних біохімічних процесів. У клітині відбувається взаємодія між білками-ферментами, синтез яких визначається генами, або між речовинами, які утворюються під впливом цих ферментів.
Можливі наступні типи прояву генів у фенотипі:
Ген — це ділянка ДНК, в якому закодована інформація про один білок. У найпростішому випадку формування ознаки може відбуватися в результаті дії одного білка, синтез якого визначається одним геном:
проте, зазвичай, ознака формується в результаті складних біохімічних процесів. У клітині відбувається взаємодія між білками-ферментами, синтез яких визначається генами, або між речовинами, які утворюються під впливом цих ферментів.
Можливі наступні типи прояву генів у фенотипі:
- одна ознака формується в результаті взаємодії декількох білків, синтез яких визначається кількома генами:
- один ген визначає синтез білка, який впливає на формування декількох ознак:
Можливою є взаємодія як між аллельними генами, так і між неалельними.
Алельні гени розташовані на однакових ділянках гомологічних хромосом і визначають одну ознаку. Приклади взаємодії алельних генів:
Алельні гени розташовані на однакових ділянках гомологічних хромосом і визначають одну ознаку. Приклади взаємодії алельних генів:
- повне домінування — взаємодія двох алелів одного гена, коли домінантний алель повністю виключає прояв дії рецесивного алеля;
- неповне домінування — взаємодія двої алелів одного гена, при йкому один алель гена не повністю домінує над іншим;
- кодомінування — рівнозначна проява обох алелів гена у фенотипі.
Неалельні гени розташовані на різних ділянках хромосом. Форми взаємодії неалельних генів:
- компліментарність — тип взаємодії неалельних генів, при якому один домінантний ген доповнює дію іншого, неалельного йому, домінантного гена;
- епістаз — тип взаємодії неалельних генів, при якому один ген може пригнічувати дію іншого;
- полімерія — тип взаємодії неалельних генів, при якому гени можуть впливати на одну і ту саму ознаку, посилюючи її прояв;
- плейотропія — множинна дія одного гена, тобто залежність кількох ознак від одного гена.
Комплементарність, епістаз і полімерія — це взаємодії, при яких декілька генів визначають одну ознаку.
Успадкування, при якому один ген впливає на формування декількох ознак, називається плейотропія (або множинна дія гена).
Успадкування, при якому один ген впливає на формування декількох ознак, називається плейотропія (або множинна дія гена).