Запліднення — процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму.
Тільки у \(1875\) році було доведено, що основою процесу запліднення є злиття ядер однієї жіночої і однієї чоловічої статевих клітин, і тим самим об’єднання їхніх хромосом. Внаслідок об’єднання гаплоїдних наборів хромосом відновлюється їх диплоїдне число.
 
Існують два способи запліднення: зовнішнє і внутрішнє. Майже всі водні хребетні тварини (риби, земноводні тощо) відкладають ікру (яйцеклітини) і сперму у воду, де і відбувається запліднення. Виняток становлять живородні риби, деякі земноводні, крокодили, водні ссавці, яким властиве внутрішнє запліднення.
 
Існують дві форми запліднення:
  • зовнішнє заплідення — злиття гамет відбувається поза організмом у воді (у тварин — ракоподібні, кісткові риби, земноводні, у рослин — водорості, вищі спорові рослини);
  • внутрішнє заплідення — гамети зливаються в організмі без участі води (у тварин — плоскі й круглі черви, павукоподібні, комахи, плазуни, птахи, ссавці, у рослин — голо- й покритонасінні).
Біологічне значення запліднення полягає в тому, що:
  • відновлюється хромосомний набір, притаманний даному виду;
  • спостерігається збільшення спадкового різноманіття, оскільки нащадки поєднують у собі
    ознаки як материнського, так і батьківського організмів.
Джерела:
Соболь В.І. Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Кам'янець-Подільський: Вид-во «Абетка», 2017. стр. 129 - 130.