При використанні механізмів, завжди здійснюється робота, що перевищує роботу, яка необхідна для досягнення поставленої мети, тому розрізняють повну або затрачену роботу — Aз і корисну роботу — Aк.
Наприклад, необхідно підняти вантаж масою \(m\) на висоту \(h.\)
У цьому випадку корисна робота затрачується на подолання сили тяжіння, що діє на вантаж.
 
При рівномірному підйомі вантажу, ця робота може бути знайдена наступним чином:
Aк=Fs=mgh
 
Якщо для підйому вантажу застосовують блок або будь-який інший механізм, то,
крім сили тяжіння вантажу, доводиться долати ще й силу тяжіння частин механізму, а також діючу в механізмі силу тертя.

Більш того, виграючи в силі, завжди програють у відстані, що також впливає на роботу.
Все це призводить до того, що здійснена за допомогою механізму затрачена (повна) робота завжди  більша від корисної роботи:
Aз>Aк або AкAз<1.
Відношення корисної роботи до повної роботи називається коефіцієнтом корисної дії механізму.
Скорочено коефіцієнт корисної дії позначається ККД.
ККД=AкAз.
Щоб знайти ККД механізму, треба корисну роботу поділити на роботу, яка була затрачена при використанні даного механізму.
Зазвичай ККД виражають у відсотках і позначають грецькою літерою η «ета».
η=AкAз100%
Зверни увагу!
ККД будь-якого механізму завжди менше \(100%\).
Конструюючи механізми, прагнуть збільшити їх ККД. Для цього зменшують тертя в осях механізмів та їх вагу.