Під час деформації завжди виникає сила, що прагне відновити той стан тіла, в якому воно перебувало до деформації. Цю силу називають силою пружності.
  
1.png
Сила пружності — це сила, яка виникає під час деформації тіла і напрямлена протилежно напрямку зміщення частин цього тіла в ході деформації.
Зазвичай силу пружності позначають символом F пруж, але в деяких випадках використовують інші символи.
Якщо тіло тисне на опору, то опора деформується (вигинається). Деформація опори викликає появу сили пружності, яка діє на тіло перпендикулярно до поверхні опори. Цю силу називають силою нормальної реакції
опори
і позначають символом N.
2.png
 
Якщо тіло розтягує підвіс (нитку, джгут, шнур), то виникає сила пружності, напрямлена вздовж підвісу. Цю силу називають силою натягу підвісу і позначають символом  T.
3.png
 
Наукове дослідження процесів розтягування та стискання тіл розпочав у XVII ст. Роберт Гук . Результатом роботи вченого став закон, який згодом отримав назву закон Гука:
У разі малих пружних деформацій розтягнення або стиснення сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла і  завжди намагається повернути тіло в недеформований стан:
F пруж=kx,
де F пруж — сила пружності; x — видовження тіла; k — коефіцієнт пропорційності, який називають жорсткістю тіла.
Видовження — це фізична величина, яка характеризує деформації розтягнення та стиснення і дорівнює зміні довжини тіла в результаті деформації.
Видовження х визначають за формулою: x=ll0, де l — довжина деформованого тіла; l0— довжина недеформованого тіла.
4.png
Жорсткість тіла можна визначити, скориставшись законом Гука: F пруж=kx k=F пружx.
Одиниця жорсткості в СІ — ньютон на метр: k= Н м.
Жорсткість — це характеристика тіла, тому вона не залежить ані від сили пруж­ності, ані від видовження. Жорсткість залежіть від форми та розмірів тіла, а також від матеріалу, з якого тіло виготовлене.
Оскільки сила пружності прямо пропорційна видовженню тіла, то графіком залежності F пруж(x)
 є пряма. Чим більшою є жорсткість тіла, тим вище розташований графік.
5.png