Наприкінці \(VIII\) століття велику роль у відкритті та освоєнні нових земель грали вікінги — жителі Скандинавського півострова. Шведські, норвезькі та датські вікінги, які рухалися на захід, відомі з латинських джерел під ім'ям норманів («північні люди»). У літописах Київської Русі вони були відомі як варяги.
Вікінги, нормани, варяги
Вікінги займалися рибальством, торгівлею, а нерідко і морським розбоєм. У своїх походах вони використовували надійні судна — драккари.
Драккар (норв. Drakkar, Drage — «дракон» і Kar — «корабель», буквально — «корабель-дракон») — так сьогодні прийнято називати дерев'яний корабель вікінгів, довгий і вузький, із високо піднятими носом і кормою. Драккар міг пересуватися як під вітрилом, так і на веслах.
Драккар
Вікінги подорожували Балтійським морем, яке на Русі називали Варязьким. Дорогою до Візантії, вони перепливали через Фінську затоку, потім річками і волоком потрапляли до Чорного і Середземного моря. Цей шлях у літописах називають шляхом «із варяг у греки».
«Тягнуть волоком», М. К. Реріх, 1915 р.
Во́лок — ділянка суші, зазвичай із перевалом, між двома озерами або річками, через який тягли судно «волоком». В українській мові термін «волок» походить від слова «волочити», тобто тягти.
Шлях «із варяг у греки»
Вікінги побували в Англії та Франції, ходили до Середземного моря через Гібралтарську протоку. У \(IX\) столітті вони оселилися на острові Ісландія, в \(X\) столітті досягли берегів Гренландії та островів біля східного узбережжя Північної Америки.
Походи вікінгів