Материки (континенти) — найбільші ділянки суші.
Материків шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида та Австралія. Континенти розрізняються розмірами, обрисами берегової лінії, внутрішньою будовою, рельєфом.
Площа материків у млн км²
Найбільший материк — Євразія, найменший — Австралія.
Відповідно до положення щодо екватора та історії утворення материки ділять на північні та південні. До північних відносяться Євразія та Північна Америка (були в далекому минулому єдиною Лавразією), до південних — Південна Америка, Африка, Австралія та Антарктида (були єдиною Гондваною). В Північній півкулі континенти займають \(39\) % поверхні, а в Південній — \(19\) %, тому Північну півкулю Землі можна назвати материковою, а Південну — океанічною.
Оскільки континенти розташовані в різних широтах, вони отримують неоднакову кількість світла і тепла, що надходить від Сонця. На формування природи значно впливає площа материків та їх взаємне розташування. Усі материки майже повністю відокремлені один від одного великими водними просторами. Тільки вузькі смуги суходолу з'єднують Африку з Євразією (Суецький перешийок), Північну Америку з Південною Америкою (Панамський перешийок). Євразія та Північна Америка відокремлені один від одного вузькою Беринговою протокою.
Теплові пояси Землі
Усі материки, крім Антарктиди та Австралії, мають форму, що звужується на південь. Це впливає на кліматичні особливості в різних частинах материка. Південна Америка, Африка та Австралія лежать в основному в жаркому тепловому поясі, в помірному поясі знаходяться лише їх невеликі південні вузькі частини. Північна Америка та Євразія широкими північними частинами розташовані в помірному і холодному теплових поясах, а вузькими — у жаркому.