Карбонові кислоти, на відміну від альдегідів, дуже поширені в природі органічні сполуки. Вони входять до складу рослинних і тваринних організмів. Мурашина, лимонна, щавлева, бурштинова, яблучна кислоти є у вільному стані, водночас залишки їхніх молекул містять у своєму складі жири, естери й інші сполуки. До таких кислота належать етанова (оцтова), бутанова (масляна), гексадеканова (пальмітинова) октадеканова (стеаринова) та ін.
Класифікують карбонові кислоти за кількістю в їхньому складі характеристичних (функціональних) груп атомів . Якщо кислота містить у своєму складі одну характеристичну (функціональну) групу, її називають одноосновною, дві — двоосновною, більше — багатоосновною.
Залежно від природи вуглеводневого ланцюга розрізняють гомологічні ряди кислот: насичені одноосновні карбонові кислоти та ненасичені: алкенові, алкінові, ароматичні.
Схема класифікації карбонових кислот
Отже, до насичених одноосновних карбонових кислот належать такі, що у своєму складі містять одну характеристичну (функціональну) карбоксильну групу і насичений вуглеводневий ланцюг. Їхню будову розглядають як похідні алканів, у молекулах яких один атом Гідрогену заміщений на карбоксильну групу .
Насичені одноосновні карбонові кислоти утворюють гомологічний ряд, вісім представників якого наведено у таблиці.
Гомологічний ряд одноосновних карбонових кислот та їхні фізичні властивості
Номенклатура насичених одноосновних кислот
Одноосновним карбоновим кислотам властива структурна ізомерія карбонового ланцюга. Наприклад, структурні формули пентанової кислоти та її ізомерів:
Ізомерія також може бути між класами органічних речовин.
Джерела:
Хімія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. зак. серед. освіти / М.М. Савчин. — Київ: Грамота, 2018. с. 81-82.