Насичені вуглеводні (алкани) — сполуки Карбону з Гідрогеном, у молекулах яких усі зв'язки є одинарними.
Для алканів склад будь-якого члена гомологічного ряду можна вивести із загальної формули , де \(n\) — число атомів Карбону у молекулі.
Перший представник ряду насичених вуглеводнів — метан.
Його хімічна формула: ;
структурна: ;
електронна: .
Атом Карбону у молекулах алканів перебуває у стані гібридизації. Молекула метану має тетраедричну форму. У центрі тетраедра міститься атом Карбону, у вершинах — атоми Гідрогену. Кути між атомами є .
Для органічних речовий є характерним явище ізомерії.
Ізомерія — явище існування речовин з однаковим складом молекул, але різним сполученням атомів.
Ізомери — речовини з однаковим якісним і кількісним складом молекул, але різною хімічною будовою, і різними властивостями.
Наприклад:
структурна формула бутану — ;
скорочена структурна формула:
номальний бутан (\(n\)—бутан, нерозгалужений ланцюг): ;
ізобутан (розгалужений ланцюг): .
Щоб правильно називати ізомери насичених вуглеводнів, потрібно знати назви алкільних замісників. Вони утворюються шляхом заміни суфіксу —ан у назві алкану на суфікс —ил (іл):
— метан; — метил;
— етан; — етил;
— пропан; — пропіл;
— бутан; — бутил;
— пентан; — пентил.
Складання назв насичених вуглеводнів:
Знаходимо найдовший ланцюг послідовно з'єднаних атомів Карбону з найбільшою кількістю найпростіших розгалужень. Нумеруємо атоми Карбону з того кінця, до якого найближче замісник. Місце алкільких замісників (локантів) позначають цифрами, які показують положення замісників у головному карбоновому ланцюгу. Назви замісників розташовують в алфавітному порядку. Якщо у складі вуглеводню є декілька однакових замісників, їх кількістю позначають префіксами ди—; три—; тетра—; пента—, тощо. У кінці називають вуглеводень з найдовшим карбоновим ланцюгом.
Наприклад:
; назва сполуки: \(4\)—етил—\(2, 3\)—диметилгесан.
Локант — цифра, яка вказує на положення замісника (подвійного або потрійного зв’язків) у молекулі.