Теорія:

Солями називають продукти заміщення атомами металічних елементів атомів Гідрогену у молекулах кислот.
 
Солі, утворені внаслідок заміщення усіх атомів Гідрогену атомами металічних елементів, називають середніми.
  
Валентність кислотного залишку визначається кількістю атомів Гідрогену, здатних заміщуватися металами.
 Загальна формула солей — Mey+x(K)xy, де \(K\) — кислотний залишок; \(+x\) — заряд йона металічного елемента; \(x\) —кількість кислотних залишків; \(-y\) —заряд кислотного залишку; \(y\) — кількість йонів металічного елемента. 
Номенклатура солей
При складанні назв солей дотримуються наступної схеми:
назва металічного елемента у називному відмінку + назва кислотного залишку: кальцій сульфат, натрій нітрат, алюміній ортофосфат, тощо.
Те, який суфікс застосовують у назві солі, залежить від цілого ряду чинників, а саме:

1) якщо до складу солі входить кислотний залишок безоксигенової кислоти (наприклад, хлоридної, (соляної) \(HCl\)), тоді використовується суфікс –ид (наприклад, хлорид);

2) якщо до складу солі входить кислотний залишок кислоти, в назві якої є закінчення –а (наприклад, сульфатна \(H_2SO_4\)), у назві солі використовується суфікс –ат (наприклад, сульфат);

3) якщо до складу солі входить кислотний залишок кислоти, в назві якої є суфікс –ист (наприклад, сірчиста \(H_2SO_3\)) , у назві солі використовується суфікс –іт (наприклад, сульфіт).

Якщо до складу солі входить металічний елемент, що має змінну валентність, то його валентність у даній сполуці вказують римськими цифрами в дужках одразу після назви металу.

Існують солі, до складу яких замість металічного хімічного елемента входить одновалентна група амонію NH4I (йон амонію NH4+ ).