Теорія:

Силіцій(\(IV\)) оксид, або кремнезем SiO2 — тверда тугоплавка речовина, нерозчинна у воді. На відміну від оксидів інших неметалів він має немолекулярну будову. Кожен атом Силіцію у його ґратці сполучається ковалентними зв'язками з чотирма атомами Оксигену, а кожен атом Оксигену — з двома атомами Силіцію. Утворюється кристалічна ґратка атомного типу. Молекул  не існує, а формула показує найпростіше співвідношення числа атомів Силіцію і Оксигену в цій речовині.
 
силіцій гратка.jpg
 
У природі силіцій(\(IV\)) оксид зустрічається у вигляді піску, кремнезему, кварцу, гірського кришталю, аметисту та ін.
 
пісок.jpg
 
У результаті хімічних реакцій отримують пористий силіцій(\(IV\)) оксид — силікагель.
 
силікагель.jpg
Силікагель
 
За хімічними властивостями силіцій(\(IV\)) оксид — кислотний оксид. Він вступає в реакції з основними і амфотерними оксидами, з лугами. При цьому утворюються солі силікатної (кремнієвої) кислоти — силікати:
 
CaO+SiO2=t°CaSiO3;
 
2NaOH+SiO2=Na2SiO3+H2O.
 
На відміну від інших кислотних оксидів він не реагує з водою.
 
При нагріванні взаємодіє з карбонатами і витісняє з них вуглекислий газ:
 
SiO2+K2CO3=t°K2SiO3+CO2.
 
Ще одна особливість силіцій(\(IV\)) оксиду — взаємодія з гідроген флуоридною (плавіковою) кислотою :
 
SiO2+4HF=SiF4+2H2O.
 
За допомогою гідроген флуоридної кислоти можна наносити малюнки або написи на скло, оскільки його основу складає силіцій(\(IV\)) оксид.
Використання
Силіцій(\(IV\)) оксид використовується:
  • для виробництва віконного скла та скляного посуду;
віконне скло.jpg
Віконне скло
  • для виготовлення кварцових ламп і термостійкого лабораторного посуду;
лабораторний посуд.jpg
Лабораторний посуд з кварцового скла
  • для приготування бетону — суміші піску та цементу;
бетонні плити.jpg
Бетонні плити
  • силікагель застосовується як адсорбент для поглинання вологи.