Крім агрегатного стану, до найважливіших властивостей речовин належать: запах, колір, прозорість, смак, твердість, температура кипіння і плавлення, густина, розчинність, гнучкість, пластичність, здатність проводити тепло і електричний струм.
Запах. Є речовини без запаху. Наприклад кисень, вода, цукор. У деяких речовин є свій характерний запах. Наприклад, різкий задушливий запах має нашатирний спирт, озон, кристалічний йод, оцет, етиловий спирт.
Треба мати на увазі, що запах сприймається людьми індивідуально. Тобто, те, що одна людина буде сприймати, як приємний запах, для іншої може здатися огидним. Крім того, деякі люди в силу особливостей організму взагалі не відчувають запахи.
Колір. Деякі речовини є безбарвними. Наприклад кисень, азот, вода, кварц.
Багато речовин мають характерне забарвлення.
Наприклад:
- білого кольору є крохмаль, крейда, цукрова пудра;
- чорного кольору є сажа;
- червоного кольору є мідь і гемоглобін (білок крові, що відповідає за транспортування кисню в організмі);
- зеленого кольору хлорофіл (пігмент, що міститься в рослинних клітинах, що бере участь у процесі фотосинтезу);
- жовтого кольору є сірка і золото;
- більшість металів має сріблясто-білий або сріблясто-сірий колір.
Прозорість. Скляні стінки і вода в акваріумі не заважають бачити компоненти його екосистеми. Це завдяки фізичній властивості скла і води, що зветься прозорістю. Прозорість — фізична властивість речовин і матеріалів пропускати крізь себе світло.
Смак. Смаку не має скло (ми не відчуваємо смак скла, коли п'ємо воду з склянки), азот, вода.
Деякі речовини мають характерний смак.
Наприклад:
Наприклад:
- солоний смак має кухонна сіль;
- кислий смак мають кислоти (лимонна, молочна та інші);
- солодкий смак у сахарози (бурякового і тростинного цукру), глюкози, фруктози;
- гіркий смак має хінін.
Сприйняття кольору і смаку залежить від фізіологічного стану людини. При різних захворюваннях і з віком здатність людини визначати запах, колір і смак речовин може змінюватися.
Твердість речовин. Під твердістю розуміється здатність речовини протистояти будь-якій механічній дії на неї. Для вимірювання твердості існує кілька шкал (методів вимірювання). За шкалою Мооса найтвердішою речовиною є алмаз, на другому місці — корунд, а замикає шкалу тальк.
Крихкість — це відсутність у речовин здатності протистояти зовнішнім навантаженням.
Шкала Мооса (мінералогічна шкала твердості):
|
Еталонний мінерал
|
Твердість |
Оброблюваність
|
Інші мінерали
з такою твердістю |
| Тальк |
1
|
Дряпається ногтем | Графіт |
| Гіпс |
2
|
Дряпається ногтем | Галіт |
| Кальцит |
3
|
Дряпається мідною монетою | Золото, срібло |
| Флюорит |
4
|
Дряпається ножем, віконним склом | Доломіт, сфалерит |
| Апатит |
5
|
Дряпається ножем, віконним склом | Гематит, лазурит |
| Ортоклаз |
6
|
Дряпається напилком | Опал, рутил |
| Кварц |
7
|
Піддається обробці алмазом, дряпає скло | Гранат, турмалін |
| Топаз |
8
|
Піддається обробці алмазом, дряпає скло | Берил, шпінель |
| Корунд |
9
|
Піддається обробці алмазом, дряпає скло |
-
|
| Алмаз |
10
|
Ріже скло |
-
|
Перехід агрегатного стану.
Процес переходу з рідкого у газоподібний стан називається випаровування. Зворотній процес — перехід з газоподібного у рідкий стан називається конденсація. Перехід з твердого у газоподібний стан і у зворотному напрямку називається сублімація. Процес переходу з рідкого у твердий стан називається кристалізація. Зворотній процес — перехід з твердого у рідкий стан називається плавлення.
Наприклад, вода кипить, а водяна пара конденсується при температурі \(+100°\)С,
температура плавлення і кристалізації води — \(0°\)С.
Густина речовин. Густина — фізична величина, яка визначається як відношення маси тіла до займаного цим тілом об'єму. Наприклад, густина води (при температурі \(+4°\)С) \(ρ = 1000\) кг/м³, густина алюмінія — \(2700\) кг/м³.
Гнучкість і пластичність речовин. Гнучкість — це здатність металів і сплавів піддаватися куванню (високотемпературній обробці) і інших видів обробки тиском (прокатці, волочіння, пресування, штампування). Гнучкість характеризується двома показниками — пластичністю, тобто здатністю металу піддаватися деформації під тиском без руйнування, і опором деформації.
У гнучких металів (сталь, латунь, дюралюміній і деякі інші мідні, алюмінієві, магнієві, нікелеві сплави) відносно висока пластичність поєднується з низьким опором деформації. До числа досить пластичних матеріалів відносяться мідь, алюміній, латунь, золото. Менш пластичними є дюралюміній і бронза. До числа слабо пластичних матеріалів належать багато леговані сталі.
Здатність проводити тепло і електричний струм. Дуже добре проводять тепло і електричний струм метали (срібло, золото, мідь, алюміній, залізо) і графіт. Погано проводять тепло і практично не проводять електричний струм (є ізоляторами) інші речовини, наприклад, повітря, скло, пластмаси, гума. Вода також практично не проводить електричний струм. Ця примітка не відноситься до природної води — вона добрий провідник, оскільки містить розчинені у ній солі.
Джерела:
Хімія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Григорович О., Недоруб О. — Київ: Ранок, 2024, с. 103-107.
Хімія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Лашевська Г. — Київ: Освіта, 2024, с. 92-97.
Хімія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Попель П., Крикля Л. — Київ: Академія, 2024, с. 47 - 51.
Хімія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Ярошенко О., Коршевнюк Т. — Київ: Оріон, 2024, 87 - 91.