Теорія:

Під час взаємодії речовин з киснем утворюються нові сполуки, які називаються оксидами.
Оксид — це складна речовина, яка утворена атомами двох елементів, один з яких — Оксиген.
В оксидах Оксиген проявляє валентність \(II\).
 
Назва оксиду залежить від валентності елемента, що входить до його складу.
Якщо елемент має постійну валентність, то до назви елемента у називному відмінку додається слово «оксид»:
 
CaO — кальцій оксид;
 
Al2O3 — алюміній оксид.
 
Якщо елемент має змінну валентність, то після назви елемента у називному відмінку вказується його валентність (яка записується у дужках), а потім додається слово «оксид»:
 
SO2 — сульфур(\(IV\)) оксид;
 
SO3 — сулфьур(\(VI\)) оксид.
 
Оксиди утворюються в результаті реакції окиснення.
Окиснення — реакція взаємодії речовин з киснем.
Горіння — реакція окиснення речовин з виділенням світла і тепла.
Умови виникнення і припинення горіння:
  • наявність горючої речовини і окисника в одному місці;
  • нагрівання речовини до температури займання;
  • забезпечення постійного доступу повітря або кисню;
  • для припинення горіння необхідно припинити доступ повітря або кисню;
  • горіння припиниться, якщо речовину охолодити нижче температури займання.