3. Походження назв хімічних елементів

 

Назви хімічним елементам переважно давали науковці, які вперше їх відкривали. Лише елементи, відомі з давніх-давен, мають назви, що склалися історично, і походження цих назв не завжди відоме.

 

Багато елементів названо з урахуванням їхніх властивостей або властивостей речовин, які вони утворюють:

 

Оксиген О — від oksos — кислий і genes — народжувати, тобто «той, що народжує кислоти»;

Гідроген H — від hydro — вода і genes — народжувати, тобто «той, що народжує воду»;

Бром Br — від bromos — сморід, смердючий (через запах брому).

 

Назви деяких хімічних елементів пов'язані з мінералами, у яких вони вперше були виявлені:

 

Алюміній Al — від alumen — галуни;

Літій Li знаходили в різних каменях (петаліт, сподумен, лепідоліт тощо), тому він отримав назву від lithos — камінь;

Цирконій Zr було знайдено в мінералі циркон.

 

У \(1875\) році хімік Лекок де Буабодран відкрив новий хімічний елемпент, у назві якого вирішив увічнити назву своєї батьківщини — Франції. Він обрав для цього давню назву країни, що походила від назви племент, які її тоді населяли, — Галлія. Однак деякі історики вважають, що в назві елемента Галій науковець увічнив своє ім'я. Річ у тім, що одним із національних символів Франції є бойовий півень («Галльський півень»), а ім'я першовідкривача співзвучно з французьким словом le coq, що також означає «півень».

 

У Періодичній системі хімічних елементів є хімічні елементи, названі на честь науковіців, небесних тіл, географічних об'єктів, богів або міфологічних героїв.