1. Хімічні властивості солей

  

У ході реакції заміщення, що протікає у водному розчині, хімічно більш активний метал витісняє менш активний.

Наприклад, якщо шматочок заліза помістити в розчин купрум(\(II\)) сульфату, він покривається червоно-бурим осадом міді. Розчин поступово змінює колір з синього на блідо-зелений, оскільки утворюється сіль ферум(\(II\)) сульфату:

 

$\mathit{Fe}+\mathit{Cu}{\mathit{SO}}_4\to \mathit{Fe}{\mathit{SO}}_4+\mathit{Cu}$.

 

При взаємодії купрум(\(II\)) хлориду з алюмінієм, утворюються алюміній хлорид і мідь:

$2\mathit{Al}+\mathit{3Cu}{\mathit{Cl}}_2\to \mathit{2Al}{\mathit{Cl}}_3+3\mathit{Cu}$.

 

Протікає реакція обміну, у ході якої хімічно більш активна кислота витісняє менш активну.

 

Наприклад, при взаємодії розчину барій хлориду з сульфатною кислотою утворюються осад барій сульфату, а в розчині залишається хлоридна кислота:

${\mathit{BaCl}}_2+H_2{\mathit{SO}}_4\to \mathit{Ba}{\mathit{SO}}_4\downarrow +2\mathit{HCl}$.

При взаємодії кальцій карбонату з хлоридною кислотою утворюються кальцій хлорид і карбонатна кислота, яка одразу розкладається на вуглекислий газ і воду:

 

$\mathit{Ca}{\mathit{CO}}_3+2\mathit{HCl}\to {\mathit{CaCl}}_2+\underset{H_2{\mathit{CO}}_3}{\underbrace{H_{2}O+{\mathit{CO}}_2\uparrow }}$.

 

3. Розчинні у воді солі можуть взаємодіяти з лугами.

Реакція обміну можлива у тому випадку, якщо в результаті хоча б один з продуктів є практично нерозчинним у воді (випадає в осад).

Наприклад, при взаємодії нікель(\(II\)) нітрату з натрій гідроксидом утворюються практично нерозчинний у воді нікель(\(II\)) гідроксид і натрій нітрат:

$\mathit{Ni}{\left({\mathit{NO}}_3\right)}_2+2\mathit{NaOH}\to \mathit{Ni}{\left(\mathit{OH}\right)}_2\downarrow +\mathit{2Na}{\mathit{NO}}_3$.

 

Під час взаємодії натрій карбонату (соди) з кальцій гідроксидом (гашеним вапном) утворюється натрій гідроксид і практично нерозчинний кальцій карбонат:

${\mathit{Na}}_2{\mathit{CO}}_3+\mathit{Ca}{\left(\mathit{OH}\right)}_2\to \mathit{2NaOH}+\mathit{Ca}{\mathit{CO}}_3\downarrow$.

 

4. Розчинні у воді солі можуть вступати в реакцію обміну з іншими розчинними у воді солями, якщо в результаті утворюється хоча б одна практично нерозчинна у воді речовина.

Наприклад, при взаємодії натрій сульфіду з аргентум нітратом утворюється натрій нітрат і практично нерозчинний аргентум сульфід:

${\mathit{Na}}_{2}S+\mathit{2Ag}{\mathit{NO}}_3\to \mathit{2Na}{\mathit{NO}}_3+{\mathit{Ag}}_{2}S\downarrow$.

 

При взаємодії барій нітрату з калій сульфатом утворюється калій нітрат і практично нерозчинний барій сульфат:

$\mathit{Ba}{\left({\mathit{NO}}_3\right)}_2+K_2{\mathit{SO}}_4\to \mathit{2}{\mathit{KNO}}_3+{\mathit{BaSO}}_4\downarrow$.

5. Деякі солі при нагріванні розкладаються.

 

Як приклади таких хімічних реакцій розглянемо, як протікає розклад карбонатів.

При сильному нагріванні кальцій карбонат (крейда, вапняк, мармур) розкладається, утворюючи кальцій оксид (палене вапно) і вуглекислий газ:

${\mathit{CaCO}}_3\stackrel{t\mathrm{°}}{\rightleftarrows }\mathit{CaO}+{{\mathit{CO}}_2\uparrow }_{}$.