Теорія:

Графічним відображенням періодичного закону є  Періодична система хімічних елементів. Відомо понад \(700\) форм періодичної таблиці. Офіційним за рішенням Міжнародного союзу хіміків є її напівдовгий і довгий варіант.
 
періодична система довна.svg
 
Кожному хімічному елементу в таблиці відведена одна клітинка, в якій вказані символ і назва елементу, порядковий номер і відносна атомна маса.
 
Магній.jpg
 
Послідовність розташування елементів не завжди збігається зі зростанням атомної маси. Є кілька винятків із правила. Так, відносна атомна маса Аргону менше атомної маси Калію, а у Телуру — менше, ніж Йоду.
 
Кожен елемент має свій порядковий (атомний) номер, розташовується в певному періоді і певній групі.
Період — горизонтальний ряд хімічних елементів, який починається лужним металом (чи Гідрогеном)  закінчується інертним (благородним) газом.
У таблиці сім періодів. У кожному міститься певна кількість елементів:
 
\(1\)-й період — \(2\) елементи,
\(2\)-й період — \(8\) елементів,
\(3\)-й період — \(8\) елементів,
\(4\)-й період — \(18\) елементів,
\(5\)-й період — \(18\) елементів,
\(6\)-й період — \(32\) елементи (\(18 + 14\)),
\(7\)-й період — \(32\) елементи(\(18 + 14\)).
 
Три перших періоди називають малими періодами, усі інші — великими. І в малих, і у великих періодах відбувається поступове послаблення металічних властивостей і посилення неметалічних, лише у великих періодах це відбувається більш плавно.
 
Елементи з порядковими номерами \(58\) – \(71\) (лантаноїди) і \(90\) – \(103\) (актиноїди) винесені з таблиці та розташовані під нею. Це елементи IIIB групи. Лантаноїди відносяться до шостого періоду, а актиноїди — до сьомого.
 
Восьмий період з'явиться в Періодичної таблиці, коли будуть відкриті нові елементи.
Група — вертикальний стовпчик хімічних елементів, які мають подібні властивості. 
У Періодичній таблиці \(18\) груп, пронумерованих арабськими цифрами. Часто використовують нумерацію римськими цифрами з додаванням букв \(A\) чи \(B\). У такому випадку груп \(8\).
 
Групи \(A\) починаються елементами малих періодів, включають також і елементи великих періодів; містять і метали, і неметали. У короткому варіанті Періодичної таблиці це головні підгрупи.
 
Групи \(B\) починаються елементами малих періодів, включають також і елементи великих періодів; містять і метали, і неметали. У короткому варіанті Періодичної таблиці це побічні підгрупи.
 
Число елементів у групах:
IA, VIIIA —  по \(7\) елементів;
 IIA — VIIA — по \(6\) елементів;
IIIB — \(32\) елементи (\(4 + 14\) лантаноїдів \(+ 14\) актиноїдів);
VIIIB — \(12\) елементів;
IB, IIBIVB — VIIB — по \(4\) елементи.
 
Кількісний склад груп буде змінюватися в міру додавання в таблицю нових елементів.
 
Римський номер групи, як правило, показує вищу валентність в оксидах. Але для деяких елементів це правило не виконується. Так, Флуор не може мати валентність сім, а Оксиген — шість. Не проявляють валентність, що дорівнює номеру групи Гелій, Неон і Аргон — ці елементи не утворюють сполук з Оксигеном. Купрум буває двохвалентним, а Аурум — трьохвалентним, хоча це елементи першої групи.
 
Деякі групи \(A\) отримали особливі назви:
 
IA — лужні метали (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr);
IIA (крім Берилію і Магнію) — лужноземельні метали (Ca, Sr, Ba, Ra);
VIIA — галогени (F, Cl, Br, I, At);
VIIIA — благородні, або інертні, гази (He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn, Og).