Ступінь окиснення — умовний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що зв'язок в ньому — йонний.
Ступінь окиснення дорівнює числу електронів, зміщених від атома або до атома.
Якщо електрони зміщуються від атома, то його ступінь окиснення є позитивним. Позитивний ступінь окиснення в сполуках має атом менший за електронегативний елемент.
 
Якщо зміщення електронів відбувається до атома, то його ступінь окиснення є негативним.
Зверни увагу!
У простих речовинах зміщення електронів не відбувається, і ступінь окиснення атомів дорівнює \(0\).
Значення ступеня окиснення вказують над знаком хімічного елемента (якщо ступінь окиснення елемента дорівнює \(+1\) або \(–1\), число \(1\), як правило, не записують, а вказують лише знак, наприклад):
 
Ca+2O2N02, K+Cl.
 
Зверни увагу!
У складних речовинах ступінь окиснення атомів металу завжди позитивний.
Максимальне значення ступеня окиснення металу можна визначити за номером групи, в якій елемент знаходиться в періодичній таблиці. Воно дорівнює числу валентних електронів в атомі.
 
Метали головних підгруп у сполуках, як правило, виявляють постійний ступінь окиснення. У металів \(IA\) групи вона дорівнює \(+1\):
 
Na+Cl,  Li2+O2.
 
У металів \(IIA\) групи ступінь окиснення завжди дорівнює \(+2\):
 
Mg+2F2Ba+2O2.
 
Ступінь окиснення Алюмінію — \(+3\):
 
Al2+3S32.
 
Метали побічних підгруп виявляють змінні ступені окиснення:
 
Fe+2O2Fe2+3O32.
 
Зверни увагу!
Атоми неметалів мають як позитивні, так і негативні ступені окиснення. 
У Флуорі, найбільш електронегативному з неметалів, ступінь окиснення постійна і дорівнює \(-1\):
 
H+FK+F.
 
Оксиген майже завжди має ступінь окиснення \(-2\):
 
Na2+O2C+4O22.
 
Винятки — оксиген флуорид і пероксиди:
 
O+2F2H2+O2.
 
У більшості сполук ступінь окиснення Гідрогену \(+1\), але у сполуках з металами вона дорівнює \(-1\):
 
H+BrN3H3+Na+HCa+2H2.
 
У атомів інших неметалів максимальне значення ступеня окиснення дорівнює номеру групи:
 
C+4,  N+5,  S+6.
 
Мінімальне значення ступеня окиснення неметалу можна визначити, якщо від номера групи відняти \(8\). Воно визначається числом електронів, які потрібні атому до завершення зовнішнього електронного шару:
 
C4,  N3,  S2.