1. Сахароза

Загальна формула дисахаридів — $C_{12}{H}_{22}{O}_{11}$. Найвідоміший дисахарид — сахароза, або буряковий цукор.

Дисахаридами є також мальтоза (солодовий цукор), лактоза (молочний цукор). Вони мають таку саму формулу , як і сахароза.

 

Сахароза досить поширена у рослинному світі. Вона міститься в соку всіх рослин. Особливо багато її в коренеплодах цукрового буряка, у стеблах цукрової тростини, в соку цукрового клена. Ці рослини спеціально вирощують, щоб отримувати з них сахарозу.

 

 

Сахароза — кристалічна речовина, солодка на смак, без запаху, дуже добре розчиняється у воді. Як і для більшості твердих речовин, розчинність зростає зі збільшенням температури.

Вона піддається гідролізу, тобто розкладанню водою. Якщо до розчину сахарози додати розчин сульфатної кислоти і суміш прокип'ятити, то утворюється суміш двох моносахаридів — глюкози і фруктози. Тому сахарозу відносять до дисахаридів.

 

$C_{12}{H}_{22}{O}_{11}+H_{2}O\to \underset{\mathit{глюкоза}}{C_6{H}_{12}{O}_6}+\underset{\mathit{фруктоза}}{C_6{H}_{12}{O}_6}$.

 

При нагріванні сахароза легко плавиться (при температурі $186\mathrm{°}$ С), обвуглюється, але не горить. Проте, суміш  цукрового пилу з повітрям може вибухати.

Доведена до температури кипіння і охолоджена сахароза перетворюється на карамель. Таке перетворення цукру називають карамелізацією.

Використовується сахароза в харчуванні для надання продуктам солодкого смаку. В організмі вона розщеплюється на глюкозу і фруктозу і у такому вигляді потім засвоюється.

 

 

Вживання занадто великої кількості цукру може привести до серйозних порушень обміну речовин і викликати цукровий діабет.