Графічний інтерфейс — це вигляд вікна програми, в якому для взаємодії людини й комп’ютера застосовуються графічні компоненти (вікна, меню, кнопки тощо).
Для розробки програм з графічним інтерфейсом в Python застосовується окремий вбудований модуль tkinter, який містить набір графічних компонентів.
Кожний графічний компонент — це об’єкт певного класу, що має властивості та методи.
Графічні компоненти (кнопки, написи, текстові поля, списки та ін.) називаються віджетами (від англ. widget).
Віджети — це блоки для створення графічного інтерфейсу програми, тобто будівельні цеглинки програми.
Модуль tkinter містить описи класів графічних компонентів, і ми будемо створювати віджети як екземпляри цих класів.
Створення вікна програми
Побудова програми починається зі створення вікна. У вікно додаються потрібні компоненти графічного інтерфейсу.
Розглянемо алгоритм створення порожнього графічного вікна:
 
ОператорПризначення
from tkinter import *Завантаження модуля tkinter
root = Tk()Створюється об’єкт root класу Tk(), який
описаний у модулі tkinter. Через змінну root ми можемо
керувати атрибутами вікна. Можна дати будь-яку назву змінній, що містить об’єкт класу Tk(), але найчастіше використовується саме назва root.  
root.title ('Графічна програма')Метод title() додає заголовок вікна
root.geometry('250x150')Метод geometry() встановлює розміри вікна (у пікселях)
root.mainloop()Метод mainloop запускає головний цикл обробки подій для об'єкта root
 
Зверни увагу!
Рядок root.mainloop() має бути останнім рядком програмного коду
Додавання віджета Label (напис)
Віджет Label містить рядок (або декілька рядків) тексту й застосовується для виведення заголовків, підписів елементів інтерфейсу тощо.
Віджет створюється викликом конструктора класу Label модуля tkinter.

Синтаксис створення віджета:
змінна = Label(батьківський_віджет, [властивість = значення])
  
При створенні об’єкта Label можна (але не обов'язково!) задати такі властивості:
text — текстовий рядок;
width, height — ширина і висота у знакомісцях (кількість символів);
bg, fg — колір фону і символів;
font — параметри шрифту (тип, кегль). Наприклад, font = 'Arial 18' — шрифт Arial, 18 кегль.

Створений об’єкт потрібно відобразити у вікні. Для цього є спеціальні методи-пакувальники:
  
змінна.pack()  об'єкт з’явиться у верхньому лівому куті вікна
змінна.place(x = <значення>, y = <значення>)об'єкт з’явиться  на відстані х пікселів від лівого краю вікна та на у пікселів від верхнього краю вікна
 
Зверни увагу!
Якщо не вставити один з цих операторів, то напис у вікні так і не з’явиться, хоча він є в програмі.
Приклад:
Додамо у вікно напис Hello, World!
from tkinter import*
root = Tk()
root.title('Привітання')
root.geometry('300x100')
lab = Label(root, text = 'Hello, World!', font = 'Arial 18', bg = 'blue', fg = 'yellow')
lab.place(x = 80, y = 30)  # верхній лівий кут напису зміщено
                                          # на 80 пікселів від лівого краю вікна
                                          # і на 30 пікселів від верхнього краю
root.mainloop()
Змінити значення атрибутів віджета можна за допомогою методу config.

Синтаксис виклику методу:
об’єкт.config (властивість = значення)
Приклад:
Змінимо для раніше створеного об’єкта lab текст напису, колір тла й символів і помістимо напис у лівий верхній кут вікна.
Для цього потрібно додати до програмного коду (але перед рядком root.mainloop()!)
оператори:
lab.config(text = 'Я вивчаю Python', bg = 'grey', fg = 'white')
lab.place(x = 1, y = 1)
Отже, щоб додати у вікно програми ий компонент, потрібно створити об’єкт і задати значення атрибутів (налаштувати його властивості).
Джерела:
Інформатика : підруч. для 6 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019